ВПЛИВ ПСИХОКОРЕКЦІЙНИХ ЗАХОДІВ НА ПОКАЗНИКИ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ ВАГІТНИХ ІЗ АЛОГЕННИМ ПЛОДОМ
ВСТУП.
Психологічний стан жінки є одним із визначальних факторів сприятливого перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду. На жаль, в умовах сьогодення вплив численних стресорів може потенціювати розвиток різноманітних акушерських та перинатальних ускладнень. При цьому робота з перинатальним психологом входить у рутинну практику роботи жіночих консультацій та пологових будинків та може потенційно покращити показники психологічний статус пацієнток різних груп, зокрема, високого перинатального ризику, до яких належать вагітні з алогенним плодом.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Визначити зміни психологічного статусу вагітних з алогенним плодом на тлі проведення лікувально-профілактичних заходів перинатальним психологом.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Оцінювався психологічний статус 80 пацієнток, розподілених на дві групи: І (основна) група – 40 жінок, вагітність у яких настала в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) з використанням донорських ооцитів з формуванням алогенного плоду, які отримували прегравідарну підготовку та ведення вагітності за розробленим вдосконаленим алгоритмом, ІІ група (група порівняння) – 40 жінок, вагітність у яких настала в результаті застосування ДРТ з використанням донорських ооцитів з формуванням алогенного плоду та ведення яких проводилося за загальноприйнятим алгоритмом. Вдосконалений алгоритм передбачав систематичні щотижневі зустрічі з перинатальним психологом за програмою, визначеною спеціалістом, що володіє методиками когнітивно-поведінкової та тілесно-орієнтованої терапії. Для оцінки психологічного статусу пацієнткам у І, ІІ, ІІІ триместрі вагітності та у післяпологовому періоді пропонувалася робота з опитувальниками за наступними методиками: тест Спілбергера- Ханіна, опитувальник з визначення оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою, Единбурзька шкала післяпологової депресії.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Серед пацієнток основної групи спостерігається достовірне зниження частки жінок із високим рівнем реактивної тривожності після проведення психокорекційних заходів. Кількість пацієнток з високим рівнем реактивної та особистісної тривожності, визначеними у ІІІ триместрі вагітності, а також оцінкою за Единбурзькою шкалою післяпологової депресії на рівні 10 балів і більше, визначеною у терміні 28 тижнів вагітності та у післяпологовому періоді, є достовірно нижчими у першій групі у порівнянні з другою групою. Виявлено статистично значиме зростання показників самопочуття та активності у жінок в ІІ триметрі після проведення психокорекційних заходів, та оцінки настрою при визначенні у ІІІ триместрі. При цьому показники самопочуття, активності були достовірно вищими у порівнянні з жінками другї групи при оцінці, проведеній як у ІІ, так і у ІІІ триместрі. Аналіз показника настрою визначив достовірно вищі показники у пацієнток основної групи у порівнянні з другою у ІІІ триместрі вагітності.
ВИСНОВКИ.
Проведення психокорекційних заходів сприяє покращенню показників психологічного статусу пацієнток як у динаміці, так і у порівнянні з жінками, яким відповідні втручання не проводилися. Оскільки психологічний статус пацієнток є одним з важливих факторів, що впливає на показники акушерських та перинатальних ускладнень, необхідними є подальші дослідження та впровадження ефективних методик у практику ведення пацієнток з алогенним плодом.
ВСТУП.
Психологічний стан жінки є одним із визначальних факторів сприятливого перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду. На жаль, в умовах сьогодення вплив численних стресорів може потенціювати розвиток різноманітних акушерських та перинатальних ускладнень. При цьому робота з перинатальним психологом входить у рутинну практику роботи жіночих консультацій та пологових будинків та може потенційно покращити показники психологічний статус пацієнток різних груп, зокрема, високого перинатального ризику, до яких належать вагітні з алогенним плодом.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Визначити зміни психологічного статусу вагітних з алогенним плодом на тлі проведення лікувально-профілактичних заходів перинатальним психологом.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Оцінювався психологічний статус 80 пацієнток, розподілених на дві групи: І (основна) група – 40 жінок, вагітність у яких настала в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) з використанням донорських ооцитів з формуванням алогенного плоду, які отримували прегравідарну підготовку та ведення вагітності за розробленим вдосконаленим алгоритмом, ІІ група (група порівняння) – 40 жінок, вагітність у яких настала в результаті застосування ДРТ з використанням донорських ооцитів з формуванням алогенного плоду та ведення яких проводилося за загальноприйнятим алгоритмом. Вдосконалений алгоритм передбачав систематичні щотижневі зустрічі з перинатальним психологом за програмою, визначеною спеціалістом, що володіє методиками когнітивно-поведінкової та тілесно-орієнтованої терапії. Для оцінки психологічного статусу пацієнткам у І, ІІ, ІІІ триместрі вагітності та у післяпологовому періоді пропонувалася робота з опитувальниками за наступними методиками: тест Спілбергера- Ханіна, опитувальник з визначення оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою, Единбурзька шкала післяпологової депресії.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Серед пацієнток основної групи спостерігається достовірне зниження частки жінок із високим рівнем реактивної тривожності після проведення психокорекційних заходів. Кількість пацієнток з високим рівнем реактивної та особистісної тривожності, визначеними у ІІІ триместрі вагітності, а також оцінкою за Единбурзькою шкалою післяпологової депресії на рівні 10 балів і більше, визначеною у терміні 28 тижнів вагітності та у післяпологовому періоді, є достовірно нижчими у першій групі у порівнянні з другою групою. Виявлено статистично значиме зростання показників самопочуття та активності у жінок в ІІ триметрі після проведення психокорекційних заходів, та оцінки настрою при визначенні у ІІІ триместрі. При цьому показники самопочуття, активності були достовірно вищими у порівнянні з жінками другї групи при оцінці, проведеній як у ІІ, так і у ІІІ триместрі. Аналіз показника настрою визначив достовірно вищі показники у пацієнток основної групи у порівнянні з другою у ІІІ триместрі вагітності.
ВИСНОВКИ.
Проведення психокорекційних заходів сприяє покращенню показників психологічного статусу пацієнток як у динаміці, так і у порівнянні з жінками, яким відповідні втручання не проводилися. Оскільки психологічний статус пацієнток є одним з важливих факторів, що впливає на показники акушерських та перинатальних ускладнень, необхідними є подальші дослідження та впровадження ефективних методик у практику ведення пацієнток з алогенним плодом.