РІВЕНЬ КОРТИЗОЛУ, ІНСУЛІНУ ТА ЇХ СПІВВІДНОШЕННЯ У ВАГІТНИХ ІЗ ЗАТРИМКОЮ РОСТУ ПЛОДА
РІВЕНЬ КОРТИЗОЛУ, ІНСУЛІНУ ТА ЇХ СПІВВІДНОШЕННЯ У ВАГІТНИХ ІЗ ЗАТРИМКОЮ РОСТУ ПЛОДА
Розвиток плода забезпечує оптимальне здоров’я дитини в майбутньому. Однак, стрес під час вагітності шкідливий для здоров’я матері та плода й може мати довгострокові наслідки пов’язані із затримкою росту плода (ЗРП), моторним і когнітивним розвитком немовлят тощо [Shriyan P. et al., 2023]. ЗРП часто пов’язана з тим, що плід не досягає свого генетичного та біологічного потенціалу росту, і є наслідком багатьох причин, причому дисфункція плаценти є однією з найпоширеніших [Melamed N. et al., 2021; Lees C.C. et al., 2022]. ЗРП є причиною мертвонародження, неонатальної смертності, короткострокової та довготривалої неонатальної захворюваності [Melamed N. et al., 2021]. Сучасні дослідження підтверджують гіпотезу про те, що рівень кортизолу у матері, оцінений під час вагітності, впливає на результати пологів для плода, а також підвищує ризик розвитку симптомів післяпологової депресії [Shriyan P. et al., 2023]. Вважається, що активація гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі, яка регулює глюкокортикоїдні взаємодії між матір’ю, плацентою та плодом під час вагітності, є основним механізмом, за допомогою якого пренатальний материнський стрес впливає на розвиток плода [Jahnke J.R. et al., 2021]. Надлишковий вплив глюкокортикоїдів на плід є ключовим потенційним механізмом, що лежить в основі зв’язку між низькою вагою при народженні та захворюваннями в подальшому житті [Reynolds RM., 2013; Gilles M. et al., 2018]. Саме тому, вивчення біосинтезу гормонів, зокрема рівня кортизолу та інсуліну, а також їх взаємозв’язку під час вагітності є актуальним.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ: визначити рівень кортизолу та інсуліну, а також їх співвідношення у вагітних із затримкою росту плода.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Обстежено 67 вагітних терміном гестації 28-34 тижні. В основну групу увійшли 35 вагітних із ЗРП. Контрольна група – 32 соматично здорові вагітні без проявів ЗРП. Кількісну оцінку концентрації кортизолу – К (нг/мл) та інсуліну – Ін (нг/мл) у плазмі крові визначали методом імуноферментного аналізу на апараті SIRIO S з використанням тест-системи DRG, з подальшим розрахунком К/Ін індексу, як маркеру стресу. Варіаційно-статистична обробка результатів здійснювалася з використан- ням програм багатовимірного статистичного аналізу «STATISTICA 13.0».
РЕЗУЛЬТАТИ. Результати проведеного дослідження свідчать, що рівень Ін у вагітних основної та контрольної груп склав 6,9 (2,6; 25,5) нг/мл і 11,9 (3,5; 29,7) нг/мл, відповідно та не мав статистичної різниці (p>0,05). При оцінюванні рівня К виявлено статистично достовірні (p < 0,05) відмінності в групах дослідження. Так, в основній групі його рівень становив 47,1 (29,2; 55,7) нг/мл і був у 1,7 рази вищим за показник групи контролю 28,5 (18,4; 35,0) нг/мл. Визначення співвідношення К та Ін, а саме К/Ін індексу дозволило встановити його статистично достовірне (p<0,05) переважання в основній групі 5,4 (1,9; 13,02) порівняно з групою контролю 1,9 (0,9; 6,6) у 2,8 рази.
ВИСНОВКИ За результатами проведеного дослідження встановлено, що у вагітних із затримкою росту плода має місце статистично достовірне (p<0,05) підвищення рівня кортизолу (в 1,7 рази), а також К/Ін індексу (у 2,8 рази) у порівнянні з відповідними показниками вагітних контрольної групи, що свідчить про порушення в діяльності стресреалізуючої системи у даного контингенту вагітних.