МІКРОБІОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ІНФЕКЦІЇ АКУШЕРСЬКОЇ ХІРУРГІЧНОЇ РАНИ В УМОВАХ ВІЙНИ
ВСТУП.
У сучасних умовах в акушерскій практиці проблема лікування породілей з інфікованими хірургічними ранами, постраждалих від збройного конфлікту в України, набуває актуальності, оскільки найнебезпечнішими ускладненнями гнійних ран є розвиток тяжких септичних ускладнень з послідуючою інвалідизацією жінок. Війна в Україні зумовила детальне вивчення мікробіологічних чинників гнійних ран у породілей для обґрунтованого призначення терапії при рановій інфекції в таких умовах.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Вивчити мікробіологічні чинники розвитку ранової інфекції у породілей в умовах війни, що дозволить розробити ефективніший метод лікування інфікованої хірургічної рани в акушерській практиці на даному етапі .
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Проведено бактеріологічне дослідження ран 66 жінок-біженок після пологів з інфекцією акушерської хірургічної рани промежини та передньої черевної стінки після кесаревого розтину, які народжували на окупованих територіях України (І група), та порівняно з результатами бактеріологічних досліджень 76 жінок з ідентичною патологією обстежених протягом шести років до 2022 року (ІІ група). Вік обстежених породілей коливався в межах від 18 до 44 років. Бактеріологічне дослідження передбачало якісне та кількісне вивчення ранової мікрофлори. Матеріалом для бактеріологічного дослідження слугували біоптати з рани. Виділення та ідентифікацію мікроорганізмів виконано за стандартними методиками. Кількісний склад мікроорганізмів визначено методом секторальних засівів за Gould (1965) у модифікації Рябинського-Родомана (1966).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Проведені дослідження показали, що серед представників ранової мікрофлори як у І, так і в ІІ групі було 13 видів збудників: 9 з яких – представники аеробної флори (S. аureus, S. еpidermidis, Str. рyogenes, E. сoli, Klebsiella, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Acinetobacter, Enterobacter), 3 – представники анаеробної флори (Bacteroides, Peptococcus, Peptostreptococcus), 1 – Candida albicans. Частота виділення анаеробно-аеробних асоціацій у породілей І групи становила 37,9%, а в жінок ІІ групи – 27,0%. Аеробні асоціації в ранах І групи спостерігалися у 38 (57,6%) випадках, ІІ групи – у 23 (30,2%) випадках. В асоціаціях були представники грампозитивної та грамнегативної флори. У монокультурі виділялися в ранах породілей І групи представники як грампозитивної (1,5%), так і грамнегативної флори (3,0%), а у жінок ІІ групи – тільки представники грампозитивної флори (S. аureus, S. еpidermidis), що становило 34,2%. Слід зазначити, що в обстежених породілей ІІ групи найчастішими збудником гнійних ран була грампозитивна флора, яка виділялась і в монокультурі, і в асоціації з грамнегативними та анаеробними мікроорганізмами, що становило 92,1%. А в обстежених породілей І групи збудниками гнійних ран у 53,0% була грампозитивна та в 47,0% – грамнегативна флора. Серед представників грампозитивної флори в усіх обстежених жінок переважав S. еpidermidis, оскільки його частота в групах коливалася в межах від 31,8% до 57,8%.
Частота виділення грамнегативної флори в групах жінок із гнійними ранами коливалася в межах від 43,9% до 21,0%. Відзначалася певна відмінність у якісному складі грамнегативної флори в групах обстежених жінок – у І групі з ран переважно виділяли як E. сoli (39,4%), так і Acinetobacter (40,9%), а з ран породілей ІІ групи – тільки представника сімейства Enterobacteriaceae – E. сoli (32,9%). Виділення Candida albicans у групах становило відповідно 43,9% і 21,0%. Анаеробна флора в жінок обох груп виділялася тільки в асоціації з анаеробами та становила відповідно у групах 37,9% і 27,0%. Звертає на себе увагу, що кількість штамів на одну породіллю в І групі була в 1,3 раза більшою, ніж у ІІ групі.
За отриманими результатами кількісної характеристики мікрофлори ран, у породілей І групи кількість мікроорганізмів в 1 г тканини в 1,6 раза була більшою, ніж у ранах породілей ІІ групи, хоча різниця не була достовірною (р>0,05).
ВИСНОВКИ.
У породілей із гнійними ранами в умовах воєнного стану збудником інфікованих ран в акушерській практиці є умовно-патогенна флора, серед якої домінує як грампозитивна, так і грамнегативна. Перше місце серед грампозитивної флори посідає S. еpidermidis та грамнегативної – Acinetobacter. У 37,9% запальні процеси в тканинах післяопераційних ран розвиваються під впливом симбіотичного взаємозв’язку аеробно-анаеробних мікроорганізмів, а в 57,6% – асоціації аеробних мікроорганізмів.
ВСТУП.
У сучасних умовах в акушерскій практиці проблема лікування породілей з інфікованими хірургічними ранами, постраждалих від збройного конфлікту в України, набуває актуальності, оскільки найнебезпечнішими ускладненнями гнійних ран є розвиток тяжких септичних ускладнень з послідуючою інвалідизацією жінок. Війна в Україні зумовила детальне вивчення мікробіологічних чинників гнійних ран у породілей для обґрунтованого призначення терапії при рановій інфекції в таких умовах.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Вивчити мікробіологічні чинники розвитку ранової інфекції у породілей в умовах війни, що дозволить розробити ефективніший метод лікування інфікованої хірургічної рани в акушерській практиці на даному етапі .
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Проведено бактеріологічне дослідження ран 66 жінок-біженок після пологів з інфекцією акушерської хірургічної рани промежини та передньої черевної стінки після кесаревого розтину, які народжували на окупованих територіях України (І група), та порівняно з результатами бактеріологічних досліджень 76 жінок з ідентичною патологією обстежених протягом шести років до 2022 року (ІІ група). Вік обстежених породілей коливався в межах від 18 до 44 років. Бактеріологічне дослідження передбачало якісне та кількісне вивчення ранової мікрофлори. Матеріалом для бактеріологічного дослідження слугували біоптати з рани. Виділення та ідентифікацію мікроорганізмів виконано за стандартними методиками. Кількісний склад мікроорганізмів визначено методом секторальних засівів за Gould (1965) у модифікації Рябинського-Родомана (1966).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Проведені дослідження показали, що серед представників ранової мікрофлори як у І, так і в ІІ групі було 13 видів збудників: 9 з яких – представники аеробної флори (S. аureus, S. еpidermidis, Str. рyogenes, E. сoli, Klebsiella, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Acinetobacter, Enterobacter), 3 – представники анаеробної флори (Bacteroides, Peptococcus, Peptostreptococcus), 1 – Candida albicans. Частота виділення анаеробно-аеробних асоціацій у породілей І групи становила 37,9%, а в жінок ІІ групи – 27,0%. Аеробні асоціації в ранах І групи спостерігалися у 38 (57,6%) випадках, ІІ групи – у 23 (30,2%) випадках. В асоціаціях були представники грампозитивної та грамнегативної флори. У монокультурі виділялися в ранах породілей І групи представники як грампозитивної (1,5%), так і грамнегативної флори (3,0%), а у жінок ІІ групи – тільки представники грампозитивної флори (S. аureus, S. еpidermidis), що становило 34,2%. Слід зазначити, що в обстежених породілей ІІ групи найчастішими збудником гнійних ран була грампозитивна флора, яка виділялась і в монокультурі, і в асоціації з грамнегативними та анаеробними мікроорганізмами, що становило 92,1%. А в обстежених породілей І групи збудниками гнійних ран у 53,0% була грампозитивна та в 47,0% – грамнегативна флора. Серед представників грампозитивної флори в усіх обстежених жінок переважав S. еpidermidis, оскільки його частота в групах коливалася в межах від 31,8% до 57,8%.
Частота виділення грамнегативної флори в групах жінок із гнійними ранами коливалася в межах від 43,9% до 21,0%. Відзначалася певна відмінність у якісному складі грамнегативної флори в групах обстежених жінок – у І групі з ран переважно виділяли як E. сoli (39,4%), так і Acinetobacter (40,9%), а з ран породілей ІІ групи – тільки представника сімейства Enterobacteriaceae – E. сoli (32,9%). Виділення Candida albicans у групах становило відповідно 43,9% і 21,0%. Анаеробна флора в жінок обох груп виділялася тільки в асоціації з анаеробами та становила відповідно у групах 37,9% і 27,0%. Звертає на себе увагу, що кількість штамів на одну породіллю в І групі була в 1,3 раза більшою, ніж у ІІ групі.
За отриманими результатами кількісної характеристики мікрофлори ран, у породілей І групи кількість мікроорганізмів в 1 г тканини в 1,6 раза була більшою, ніж у ранах породілей ІІ групи, хоча різниця не була достовірною (р>0,05).
ВИСНОВКИ.
У породілей із гнійними ранами в умовах воєнного стану збудником інфікованих ран в акушерській практиці є умовно-патогенна флора, серед якої домінує як грампозитивна, так і грамнегативна. Перше місце серед грампозитивної флори посідає S. еpidermidis та грамнегативної – Acinetobacter. У 37,9% запальні процеси в тканинах післяопераційних ран розвиваються під впливом симбіотичного взаємозв’язку аеробно-анаеробних мікроорганізмів, а в 57,6% – асоціації аеробних мікроорганізмів.