Одним із факторів, який, як відомо, впливає на ризик і тяжкість посттравматичного стресового розладу (ПТСР), є біологічна стать, оскільки жінки вдвічі частіше, ніж чоловіки, страждають від ПТСР. Важливим періодом репродуктивного життя жінки, вплив якого на ризик і стійкість до посттравматичного стресового розладу недостатньо вивчений, є вагітність. Важливо визначити механізми, що впливають на перинатальні втрати у жінок з ПТСР.
МЕТА. Визначити перинатальні наслідки у жінок з ПТСР.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Обстежено 50 вагітних з ПТСР, причинами якого були перинатальні втрати під час попередніх вагітностей, статус біженки/переселенки з тимчасово окупованих територій, втрата близької людини (чоловік, брат, батько, мати тощо) внаслідок військових дій або через інші причини, жінка була свідком бомбардувань або травмування чи загибелі інших.
РЕЗУЛЬТАТИ. Перебіг вагітності у жінок з ПТСР відрізнявся високою частотою пору- шень, обумовлених плацентарною дисфункцією, яка відмічалась у майже у половини жінок (48,0%). У третини жінок вагітність ускладнилась загрозою переривання (34,0%), дистресом плода (30,0%), анемією (34,0%). Висока частота також раннього гестозу (18,0%), прееклампсії (16,0%), зрп (20,0%) та дистресу плода (28,0%). Різноманітні порушення перебігу пологів спостерігались у 54,0% пацієнток, звертає на себе увагу висока частота розродження шляхом кесаревого розтину (34,0%), показанням до проведення якого у більшості випадків було погіршення стану плода. Дистрес плода в пологах відмічено у 32,0% жінок. У кожної п’ятої жінки пологи були передчасними, передчасний вилив навколоплодових вод спостерігався у 18,0%, слабкість пологової діяльності – у 16,0%. 36,0% дітей від матерів з ПТСР народжуються у стані асфіксії, що обумовлює високу частоту синдромів дизадаптації, найчастішими з яких порушення цнс (24,0%) та дизадаптоз серцево-судинної системи (20,0%).
ВИСНОВКИ. ПТСР у жінки негативним чином впливає на перебіг вагітності, обумовлює високу частоту акушерських і перинатальних ускладнень, що потребує детального вивчення механізму їх виникнення та розробки рекомендацій щодо зниження частоти таких ускладнень у цієї поширеної на сьогоднішній час в україні категорії вагітних.