МОЖЛИВОСТІ ПОКРАЩЕННЯ ПЕРЕБІГУ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ ТА ЗМЕНШЕННЯ ЧАСТОТИ ГЕСТАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ

Робота є фрагментом НДР «Розробка тактики ведення вагітності після перенесеного грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій» (фінансується МОЗ України)

Попередні доклінічні та клінічні дослідження продемонстрували, що по- слаблення запальної реакції через синтезу прозапальних цитокінів, пов’язане із підвищенням у жінок концентрації естрогену та прогестерону. Гіпотези, що стосуються експресії вірусного білка, рівня гормонів та імунної системи активно вивчаються, а препарати статевих гормонів досліджуються в клініч- них випробуваннях.
У світлі цих спостережень передбачається, що статеві гормони відіграють

певну роль у імуномодуляції при COVID-19. Рецептори прогестерону експресуються як на вроджених, так і на адаптивних імунних клітинах, регулюючи місцеве та системне запалення у жінок. Вищий рівень ендогенного прогестерону у жінок може бути захисним фактором, знижуючи надмірний запальний імунний каскад або „цитокіновий шторм”, що призводить до важкої травми легенів. На моделі грипу А у мишей А було показано, що екзогенне введення прогестерону зменшує запалення легенів та сприяє швидшому одужанню, посилюючи відновлення легеневих епітеліальних клітин.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ
Вивчити клінічну ефективність запропонованого комплексу лікування у вагітних з коронавірусною хворобою (COVID-19).
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Обстежено 60 вагітних з середньо-тяжким перебігом COVID-19, які про- ходили лікування в КНП «КМЦРПМ» були відібрані для оцінки ефективності запропонованого лікування. Вагітні з були поділені на 2 клінічні групи: основна та група порівняння. Пацієнткам основної групи (n=30) призначали запропонований лікувальний комплекс, який включав прогестини. Групу порівняння склали 30 вагітних із COVID-19, що не відрізнялися за віком, статтю, індексом маси тіла і отримували тільки стандартну медикаментозну терапію. Прогестерон вагітні приймали за схемами, рекомендованими для відповідного терміну вагітності, протягом стаціонарного лікування з наступним поступовим зниженням дози після одужання. Для оцінки запропонованого комплексу використовували клінічні прояви, лабораторні та інструментальні показники, тривалість оксигенотерапії та респіраторної підтримки, тривалість перебування в стаціонарі та відділенні інтенсивної терапії.
РЕЗУЛЬТАТИ
Застосування лікувального комплексу з включенням прогестерону сприяє зниженню вираженості дихальних розладів у вагітних з COVID-19, швидше відбувається покращення загального стану вагітних та регрес запальних змін в легенях. Відмічена позитивна динаміка показників пульсоксиметрії. Менща частота застосування додаткових методів респіраторної підтримки та переведення у відділення інтенсивної терапії, відзначається швидша нормалізація лабораторних показників. На тлі лікування з прогестероновою підтримкою нижча частота гестаційних ускладнень (загрози переривання вагітності, плацентарної недостатності, затримки росту та дистресу плода, маловоддя, передчасних пологів та передчасного розриву плодових обо- лонок), кращий стан дітей при народженні. При призначенні прогестерону у вагітних з COVID-19 достовірно зменшується потреба в кисневій терапії, тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії та загальна тривалість госпіталізації.

ВИСНОВКИ
Використання прогестерону у вагітних із коронавірусною хворобою має стабілізуючий ефект, що у сукупності з відсутністю побічних негативних ефектів суттєво розширює межі застосування запропонованої терапії у вагітних на різних термінах гестації.