ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ НОВОНАРОДЖЕНИХ ВІД HBS- ПОЗИТИВНИХ МАТЕРІВ
ВСТУП.
HBV-інфекція у вагітних перебуває у центрі уваги лікарів акушер-гінекологів, інфекціоністів, гастроентерологів, гепатологів, оскільки має значну питому вагу серед інших екстрагенітальних захворювань у вагітних, характеризується тривалим безсимптомним перебігом і ускладненнями, які зумовлюють вертикальну передачу інфекції від матері до дитини, в майбутньому розвиток цирозу печінки та гепатокарциноми і як наслідок втрату працездатності та інвалідизацію. Приблизно у 20–30% хронічних носіїв розвиваються декомпенсовані ускладнення ВГВ, що характеризується зміною функції та архітектури печінки, що пов’язано з механізмом проонкогенності вірусної етіології. Cьогодні домінуючим шляхом передачі вірусу гепатиту В є передача від матері до дитини, на який припадає приблизно 50% усіх пацієнтів у всьому світі.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Вивчити стан здоров’я новонароджених від матерів із хронічним вірусним гепатитом B (HBV-інфекцією).
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Проведено ретроспективний аналіз клінічних та лабораторних даних стану здоров’я новонароджених, що були внесенені в історії пологів пацієнток з позитивними маркерами вірусного гепатиту В і обстежені згідно із діючими протоколами МОЗ України. Всі вагітні і відповідно новонароджені були розділені на 2 групи: в І групу ввійшли 70 вагітних жінок із позитивним HBsAg, в ІІ групу (контрольну) ввійшли 40 жінок з фізіологічним перебігом вагітності і відсутніми позитивними маркерами вірусних гепатитів А,В,С,D,Е; відсутністю в результатах клінічних досліджень позитивних даних щодо інфекцій, що можуть впливати на перебіг вагітності і пологів (TORCH- комплекс).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
При вивченні перинатальних наслідків розродження жінок з І групи привертає увагу висока частота інтранатальної асфіксії (13,88%), у тому числі і важкого ступеня (1,67%) та затримки внутрішньоутробного розвитку плода (симетрична форма), що склала 12,6%. В контрольній групі вищеперечислені відхилення зафіксовані не були. Проведено аналіз антропометричних даних новонароджених та їх стану за шкалою Апгар. Визначено, що вагово-зростові показники новонароджених від жінок з НВV-інфекцією І групи нижчі, порівняно з відповідними показниками групі контролю. Так у жінок з І групи середнє значення маси немовлят склало 3148,7±24,8г, а у групі контролю – 3474,4±29,8г, середнє значення росту у цих групах становило відповідно 48,9±1,2 і 52,1±0,7см. Згідно отриманих даних, у новонароджених з І групи вагітних середня оцінка за шкалою Апгар становила 6,52 / 7,16 бали відповідно на першій та на п’ятій хвилині. Аналогічні показники у новонароджених з групи контролю становили відповідно 7,52 та 8,31 бали. Вивчаючи перебіг раннього неонатального періоду, виявлено достовірно вищий рівень захворюваності немовлят, народжених вагітними з НВV-інфекцією. Так, цей показник в І групі 23,33%, порівняно з контрольною групою – 1,42%, (р<0,005). В структурі неонатальної патології у новонароджених від матерів з вірусним гепатитом в анамнезі чільне місце займають: гіпотрофія (8,88%), геморагічний синдром (3,33%) та гіпербілірубінемія (11,11%).
ВИСНОВКИ.
Стан новонароджених від матерів із хронічним вірусним гепатитом B характеризується більшою частотою інтранатальної асфіксії при народженні, у тому числі і важкого ступеня, нижчою оцінкою за шкалою Апгар, нижчими вагово-зростовими показниками, а також підвищеною частотою розвитку гіпотрофії, геморагічного синдрому та гіпербілірубінемії.
ВСТУП.
HBV-інфекція у вагітних перебуває у центрі уваги лікарів акушер-гінекологів, інфекціоністів, гастроентерологів, гепатологів, оскільки має значну питому вагу серед інших екстрагенітальних захворювань у вагітних, характеризується тривалим безсимптомним перебігом і ускладненнями, які зумовлюють вертикальну передачу інфекції від матері до дитини, в майбутньому розвиток цирозу печінки та гепатокарциноми і як наслідок втрату працездатності та інвалідизацію. Приблизно у 20–30% хронічних носіїв розвиваються декомпенсовані ускладнення ВГВ, що характеризується зміною функції та архітектури печінки, що пов’язано з механізмом проонкогенності вірусної етіології. Cьогодні домінуючим шляхом передачі вірусу гепатиту В є передача від матері до дитини, на який припадає приблизно 50% усіх пацієнтів у всьому світі.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Вивчити стан здоров’я новонароджених від матерів із хронічним вірусним гепатитом B (HBV-інфекцією).
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Проведено ретроспективний аналіз клінічних та лабораторних даних стану здоров’я новонароджених, що були внесенені в історії пологів пацієнток з позитивними маркерами вірусного гепатиту В і обстежені згідно із діючими протоколами МОЗ України. Всі вагітні і відповідно новонароджені були розділені на 2 групи: в І групу ввійшли 70 вагітних жінок із позитивним HBsAg, в ІІ групу (контрольну) ввійшли 40 жінок з фізіологічним перебігом вагітності і відсутніми позитивними маркерами вірусних гепатитів А,В,С,D,Е; відсутністю в результатах клінічних досліджень позитивних даних щодо інфекцій, що можуть впливати на перебіг вагітності і пологів (TORCH- комплекс).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
При вивченні перинатальних наслідків розродження жінок з І групи привертає увагу висока частота інтранатальної асфіксії (13,88%), у тому числі і важкого ступеня (1,67%) та затримки внутрішньоутробного розвитку плода (симетрична форма), що склала 12,6%. В контрольній групі вищеперечислені відхилення зафіксовані не були. Проведено аналіз антропометричних даних новонароджених та їх стану за шкалою Апгар. Визначено, що вагово-зростові показники новонароджених від жінок з НВV-інфекцією І групи нижчі, порівняно з відповідними показниками групі контролю. Так у жінок з І групи середнє значення маси немовлят склало 3148,7±24,8г, а у групі контролю – 3474,4±29,8г, середнє значення росту у цих групах становило відповідно 48,9±1,2 і 52,1±0,7см. Згідно отриманих даних, у новонароджених з І групи вагітних середня оцінка за шкалою Апгар становила 6,52 / 7,16 бали відповідно на першій та на п’ятій хвилині. Аналогічні показники у новонароджених з групи контролю становили відповідно 7,52 та 8,31 бали. Вивчаючи перебіг раннього неонатального періоду, виявлено достовірно вищий рівень захворюваності немовлят, народжених вагітними з НВV-інфекцією. Так, цей показник в І групі 23,33%, порівняно з контрольною групою – 1,42%, (р<0,005). В структурі неонатальної патології у новонароджених від матерів з вірусним гепатитом в анамнезі чільне місце займають: гіпотрофія (8,88%), геморагічний синдром (3,33%) та гіпербілірубінемія (11,11%).
ВИСНОВКИ.
Стан новонароджених від матерів із хронічним вірусним гепатитом B характеризується більшою частотою інтранатальної асфіксії при народженні, у тому числі і важкого ступеня, нижчою оцінкою за шкалою Апгар, нижчими вагово-зростовими показниками, а також підвищеною частотою розвитку гіпотрофії, геморагічного синдрому та гіпербілірубінемії.