АНОМАЛЬНІ МАТКОВІ КРОВОТЕЧІ В ПУБЕРТАТНОМУ ПЕРІОДІ
ВСТУП.
Аномальні маткові кровотечі пубертатного періоду – це кровотечі, що не відповідають параметрам нормальної менструації та виникають у дівчаток з віку менархе до 17 років. Ця проблема має велике соціальне значення, оскільки впливає на їхню майбутню репродуктивну здатність, тому важливо профілактувати дане захворювання, своєчасно діагностувати та призначати відповідне лікування.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Оцінити стан гормонального фону дівчаток з аномальними матковими кровотечами пубертатного періоду.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Обстежено 70 дівчаток віком від 11 до 16 років, госпіталізованих до стаціонару з аномальною матковою кровотечею пубертатного періоду трива- лістю від 3 до 48 діб. Всім пацієнткам проводили об’єктивне обстеження, ультразвукове дослідження органів малого тазу, оцінювали гормональний статус у перший день надходження до стаціонару до початку терапії. У сироватці крові визначали концентрацію фолікулостимулюючого (ФСГ) і лютеїнізуючого гормону (ЛГ), а також рівні пролактину, тиреотропного гормону, естрадіолу, прогестерону, тестостерону. Крім того, оцінювали показники клінічного аналізу крові: концентрацію гемоглобіну, число еритроцитів, гематокрит.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
З анамнезу встановлено, що сприятливими факторами розвитку аномального маткової кровотечі пубертатного періоду є висока частота супутньої соматичної патології, розлади в регуляції нейро-ендокринної системи та відповідно менструального циклу. Вік обстежуваних дівчат коливався від 11 до 16 років 11 місяців і 29 днів, середній вік 14,7±2,6 років, середній вік початку менархе склав 12,6±1,8 років. Гінекологічна патологія пубертатного періоду представлена порушеннями становлення менструальної функції, що проявляється пізнішим початком менархе, тривалістю, інтенсивністю менструацій. Відзначається вища, порівняно з групою порівняння, частота запальних захворювань – аднекситів, вульвітів, вульвовагінітів, кольпітів (42,1 і 22,1%, відповідно). При обстеженні діагностували знижений вміст гемоглобіну в крові дівчаток ((98,7±1,8) г/л (р<0,05)), що вказувало на постгеморагічну анемію внаслідок маткової кровотечі. Нормоестрогенемія виявлена у 32 (45,7%) дівчаток, що обстежуються, гіпоестрогенемія у 17 (24,3%) дівчаток всіх обстежуваних груп та гіперестрогенемія у 21 (30,0%) досліджуваних дівчаток. При дослідженні гормонального фону простежується певна закономірність: при гіперестрогенії має місце нормальне чи підвищене щодо допустимих вікових норм вміст ФСГ за нормальної чи зниженої концентрації ЛГ. При гіпоестрогенії концентрація ФСГ знаходиться на нижніх межах вікової норми або знижена, концентрація ЛГ знижена чи нормальна. Клініка гіперестрогенної кровотечі характеризувалась затримкою менструації на 2 тижні і більше, рясною кровотечею, що зазвичай призводила до анемізації підлітка. Клініка гіпоестрогенної кровотечі характеризувалась частіше затримкою менструації на 2–3 місяці і мізерними, помірними кров’янистими виділеннями зі статевих шляхів.
ВИСНОВКИ.
Маткові кровотечі пубертатного періоду найчастіше маніфестують у віці 12-14 років (у 67,1% випадків, і у 43,7% дівчаток збіглися з менархе). Аномальні маткові кровотечі пубертатного періоду можуть виникати на тлі відносної гіпер- або гіпоестрогенії, від чого залежить клінічна картина захворювання, що слід враховувати при підборі оптимального методу лікування, а також при профілактуванні даного типу розладів менструального циклу.
ВСТУП.
Аномальні маткові кровотечі пубертатного періоду – це кровотечі, що не відповідають параметрам нормальної менструації та виникають у дівчаток з віку менархе до 17 років. Ця проблема має велике соціальне значення, оскільки впливає на їхню майбутню репродуктивну здатність, тому важливо профілактувати дане захворювання, своєчасно діагностувати та призначати відповідне лікування.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Оцінити стан гормонального фону дівчаток з аномальними матковими кровотечами пубертатного періоду.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Обстежено 70 дівчаток віком від 11 до 16 років, госпіталізованих до стаціонару з аномальною матковою кровотечею пубертатного періоду трива- лістю від 3 до 48 діб. Всім пацієнткам проводили об’єктивне обстеження, ультразвукове дослідження органів малого тазу, оцінювали гормональний статус у перший день надходження до стаціонару до початку терапії. У сироватці крові визначали концентрацію фолікулостимулюючого (ФСГ) і лютеїнізуючого гормону (ЛГ), а також рівні пролактину, тиреотропного гормону, естрадіолу, прогестерону, тестостерону. Крім того, оцінювали показники клінічного аналізу крові: концентрацію гемоглобіну, число еритроцитів, гематокрит.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
З анамнезу встановлено, що сприятливими факторами розвитку аномального маткової кровотечі пубертатного періоду є висока частота супутньої соматичної патології, розлади в регуляції нейро-ендокринної системи та відповідно менструального циклу. Вік обстежуваних дівчат коливався від 11 до 16 років 11 місяців і 29 днів, середній вік 14,7±2,6 років, середній вік початку менархе склав 12,6±1,8 років. Гінекологічна патологія пубертатного періоду представлена порушеннями становлення менструальної функції, що проявляється пізнішим початком менархе, тривалістю, інтенсивністю менструацій. Відзначається вища, порівняно з групою порівняння, частота запальних захворювань – аднекситів, вульвітів, вульвовагінітів, кольпітів (42,1 і 22,1%, відповідно). При обстеженні діагностували знижений вміст гемоглобіну в крові дівчаток ((98,7±1,8) г/л (р<0,05)), що вказувало на постгеморагічну анемію внаслідок маткової кровотечі. Нормоестрогенемія виявлена у 32 (45,7%) дівчаток, що обстежуються, гіпоестрогенемія у 17 (24,3%) дівчаток всіх обстежуваних груп та гіперестрогенемія у 21 (30,0%) досліджуваних дівчаток. При дослідженні гормонального фону простежується певна закономірність: при гіперестрогенії має місце нормальне чи підвищене щодо допустимих вікових норм вміст ФСГ за нормальної чи зниженої концентрації ЛГ. При гіпоестрогенії концентрація ФСГ знаходиться на нижніх межах вікової норми або знижена, концентрація ЛГ знижена чи нормальна. Клініка гіперестрогенної кровотечі характеризувалась затримкою менструації на 2 тижні і більше, рясною кровотечею, що зазвичай призводила до анемізації підлітка. Клініка гіпоестрогенної кровотечі характеризувалась частіше затримкою менструації на 2–3 місяці і мізерними, помірними кров’янистими виділеннями зі статевих шляхів.
ВИСНОВКИ.
Маткові кровотечі пубертатного періоду найчастіше маніфестують у віці 12-14 років (у 67,1% випадків, і у 43,7% дівчаток збіглися з менархе). Аномальні маткові кровотечі пубертатного періоду можуть виникати на тлі відносної гіпер- або гіпоестрогенії, від чого залежить клінічна картина захворювання, що слід враховувати при підборі оптимального методу лікування, а також при профілактуванні даного типу розладів менструального циклу.