ГЕМОДИНАМІЧНІ ПОРУШЕННЯ В СИСТЕМІ МАТИ-ПЛАЦЕНТА- ПЛІД ТА ЇХ НАСЛІДКИ У ВАГІТНИХ З ГІПЕРТЕНЗИВНИМИ РОЗЛАДАМИ

ГЕМОДИНАМІЧНІ ПОРУШЕННЯ В СИСТЕМІ МАТИ-ПЛАЦЕНТА-
ПЛІД ТА ЇХ НАСЛІДКИ У ВАГІТНИХ З ГІПЕРТЕНЗИВНИМИ РОЗЛАДАМИ

Гіпертензивні розлади під час вагітності мають безпосередній вплив на
захворюваність та материнську і перинатальну смертність у всьому світі.
Ризик перинатальної смертності підвищується при прееклампсії та тяжкій
гестаційній гіпертензії.

МЕТА РОБОТИ: провести оцінку гемодинамічних порушень в системі
мати-плацента-плід та їх наслідків у вагітних з гіпертензивними розладами.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ.
В дослідженні взяли участь 48 жінок в ІІІ триместрі вагітності. Основна
група складалася з 24 жінок, з одноплідною вагітністю перебіг якої усклад-
нився виникненням гіпертензивних розладів. Контрольна група складалася
з 24 жінок з одноплідною вагітністю та фізіологічним її перебігом. Для
обстеження вагітних застосовано комплекс загальних клінічних та спеціальних
методів дослідження, згідно чинних Наказів МОЗ України. Середній термін
обстеження в основній групі складав 29,92±0,3 тижні (σ = 1,47), в контроль-
ній – 29,42±0,26 тижнів (σ = 1,28, p>0,05). Середній вік вагітних у основної
групі складав 29,67±1,31 років, в контрольній групі – 27,67±0,96 років,
(p > 0,05).

РЕЗУЛЬТАТИ.
За результатами ультразвукового дослідження (УЗД) встановлено, що
у 75,5% вагітних основної групи були діагностовані порушення матково-
плодово-плацентарного кровотоку (ПМППК). Відповідні порушення в
контрольній групі мали місце у 4,17% випадків, (p < 0,001). У вагітних з
гестаційною гіпертензією частота виникнення термінальних форм порушення
кровотоку складала 4,17%, а у вагітних з помірною та тяжкою прееклампсією –
12,5% та 16,67%, відповідно. Кореляційний аналіз виявив позитивний зв’язок
між ступенем ПМППК та тяжкістю гіпертензивних розладів (ρ = 0,817, p <
0,001). ЗРП згідно з даними УЗД спостерігалася у 33,33% вагітних в основній
групі та у 4,17% жінок в групі контролю (p < 0,05).
Аналізуючи особливості розродження жінок в групах дослідження
встановлено, що середній термін розродження в основній групі склав
(36,92±0,59 σ = 2,87) тижнів, в контрольній – (39,29±0,18 σ = 0,86) тижнів
(p < 0,001). Спонтанний початок пологової діяльності мав місце у 41,67%
жінок основної групи. У контрольній групі у всіх випадках пологи були
терміновими. Фізіологічними були пологи у 95,83% жінок контрольної групи
та лише у 33,33% в основній групі (p < 0,001). Оперативним розродженням
було завершено 66,67% вагітностей в основній групі і 4,17% у контрольній
(p < 0,001). Частота передчасно народжених дітей в основній групі склала
33,33% (p < 0,05), що в більшості випадків (87,5%) обумовлено достроковим
розродженням у терміні до 37 тижнів шляхом операції кесарів розтин. У всіх
випадках показанням до абдомінального розродження був дистрес плода. При
проведенні кореляційного аналізу встановлено прямий зв’язок між росто-
масовими параметрами дітей з ЗРП та важкістю гіпертензивних розладів
серед жінок основної групи (ρ= 0,436 p < 0,01).

ВИСНОВКИ.
Результати проведеного дослідження свідчать, що у вагітних з
гіпертензивними розладами діагностовано високу частоту порушень матково-
плодово-плацентарного кровотоку (75,5%). Встановлено залежність між ступенем
відповідних гемодинамічних порушень та тяжкістю гіпертензивних розладів, що
підтверджується даними кореляційного аналізу (ρ = 0,817 p < 0,001).
За результатами розродження встановлено статистично достовірне
переважання (p < 0,05) новонароджених з ЗРП в групі жінок з гіпертензивними
розладами (45,85%) у порівнянні з жінками без проявів гіпертензивних
розладів (8,33%). Слід зазначити, що частота передчасно народжених дітей
серед жінок з гіпертензивними розладами склала 33,33%, що у 87,5% випадках
обумовлено достроковим оперативним розродженням у зв’язку з дистресом
плода.