ДОСЛІДЖЕННЯ ІМУНОГІСТОХІМІЧНИХ МАРКЕРІВ В ЕНДОМЕТРІЇ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ З РЕЦИДИВОМ ГІПЕРПЛАЗІЇ ЕНДОМЕТРІЯ БЕЗ АТИПІЇ В ПОРІВНЯННІ З СЕКРЕТОРНИМ ЕНДОМЕТРІЄМ

ДОСЛІДЖЕННЯ ІМУНОГІСТОХІМІЧНИХ МАРКЕРІВ В ЕНДОМЕТРІЇ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ З РЕЦИДИВОМ ГІПЕРПЛАЗІЇ ЕНДОМЕТРІЯ БЕЗ АТИПІЇ В ПОРІВНЯННІ З СЕКРЕТОРНИМ ЕНДОМЕТРІЄМ

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.

Визначення експресії імуногістхімічних маркерів у жінок репродуктивного віку з рецидивом гіперплазії ендометрія протягом двох років спостереження, після 6 місяців лікування прогестинами в безперервному режимі, в порівнянні з жінками у яких відбувся регрес захворювання.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Робота виконувалась протягом 2022–-2024 рр. з залученням у дослідження клінічних матеріалів КНП «Міська клінічна лікарня No 9» у м. Дніпро. Дослідження було виконано на біопсійному матеріалі ендометрія у 23 жінок репродуктивного віку з аномальними матковими кровотечами шляхом кюретажу, в яких була діагнастована ГЕ без атипії (НГЕ) в яких протягом 6 місяців проводили терапію з застосуванням мікронізованого прогестерону 200 мг на добу в безперервному режимі. Контрольну групу склали 7 жінок з секреторними змінами ендометрія. Повторну біопсію було застосовано протягом наступного року спостереження, або при рецидиві АМК. Проводилось порівняння експресії рецепторів до прогестерону (PR) і естрогену (ER), а також маркерів p21, dcl-2, KI-67, eNOS, cyclіn D1, BAX, b-catenin, E-cad- herin та Caspase 3 з метою визначення найбільш інформативних маркерів, які можуть служити діагностичними доповненнями та прогностичними показниками для прогнозування рецидиву гіперплазії ендометрія без атипії. Оцінка інтенсивності забарвлення рецепторів гормонів проводилася в плюсах та одиницях, за допомогою H-score.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

В проведеному дослідженні було проаналізовано рівні експресії імуногістохімічних маркерів в групі контролю секреторного ендометрія для формування уявлення про базові рівні антигенної природи ендометріального епітелію без активної проліферації та НГЕ.

Результати дослідження вказують, що резистентність гіперплазії ендометрія до терапії прогестинами з розвитком рецидиву може бути зумовлена різними факторами, такими як дисбаланс гормонів, аномальна експресія рецепторів гормонів, мутації генів, дисфункція імунної системи та інші. Рецептори до гормонів, такі як ER, PR та Ki-67, можуть відігравати важливу роль у прогнозуванні резистентності ендометрія до прогестинів, а також у визначенні підходів до лікування.

Тaк, був проаналізований секреторний ендометрій у жінок з регресом захворювання. Спостерігалася інтрануклеарна експресія рецепторів до естрогену (ER): в залозах забарвлено 11–33% ядер (ступінь 3), з помірною інтенсивністю забарвлення (ступінь 2), сумарно 5; в стромі забарвлено 34–66% клітин (ступінь 4), також із помірною інтенсивністю забарвлення (ступінь 2), сумарно 6. Інтрануклеарна експресія рецепторів до прогестерону (PgR) спостерігалася менше 1% забарвлених ядер у залозах (ступінь 2), з слабкою інтенсивністю забарвлення (ступінь 1), сумарно 3; у стромі було забарвлено 34–66% клітин (ступінь 4), з помірною інтенсивністю (ступінь 2), сумарно 6. Спостерігалася помірно-позитивна мембранна експресія E-кадгерину (E-cad) у залозах, у стромі експресія була відсутня. Помірно-позитивна мембранна експресія b-катеніну (b-cat) у залозах і стромі ендометрія . Експресія р21 була відсутня. Що касається маркерів апоптозу, то експресія bcl-2 показала, що у залозах було понад 50% клітин із слабкою інтенсивністю (+1), у стромі менше 10 % клітин з такою ж інтенсивністю (+1). h). Експресія BAX відсутня. Рецептори міжклітинної взаємодії проявили ядерно-цитоплазматичну експресію каспази-3 помірної інтенсивності (+2) в більш ніж 50% клітин залоз і строми, а експресія Cyclin D1 була відсутня. Цікавою виявилася експресія Ki-67, як маркеру проліферації, яка була відсутня. Експресія eNOS була відсутня як у залозах, так і в стромі.

Порівнюючи результати експресії ІГХ маркерів при рецидиві НГЕ у жінок можна було спостерігати, що залози були великі, деякі кістозно розширені, які утворювали прості геометричні фігури, клітини залозистого епітелію були псевдостратифіковані, витягнуті, їх ядра розміщені перпендикулярно, співвідношення залози/строма більше 1:1. Інтрануклеарна експресія рецепторів до естрогену (ER): в залозах була > 66% забарвлених ядер (ступінь 5) і висока інтенсивність забарвлення (ступінь 3) сумарно 8; в стромі також >66 % забарвлених клітин (ступінь 5) з високою інтенсивністю забарвлення (ступінь 3) сумарно 8. Інтрануклеарна експресія рецепторів до прогестерону (PgR)показала експресію в залозах >66% забарвлених ядер (ступінь 5) і висока інтенсивність забарвлення (ступінь 3) сумарно 8; в стромі більше>66% забарвлених клітин (ступінь 5) і висока інтенсивність забарвлення (ступінь 3) сумарно 8. Також спостерігалася помірно-позитивна мембранна експресія E-кадгерину в залозах, та слабко-позитивна експресія в стромі. Сильно-позитивна мембрана експресія b-катеніну (b-cat) в залозах і стромі ендометрія показала тісну міжклітинну взаємодію. Інтрануклеарна експресія р21 в епітелії залоз на рівні 42%. Експресія bcl-2 була в залозах >50% клітин високої інтенсивності (+3), в стромі спостерігалися поодинокі позитивні клітини (<10%) слабкої інтенсивності (+1). Слабка експресія (+1) BAX в залозах і стромі до 50% клітин. Експресія Caspasa 3 в залозах була помірної інтенсивності (+2) в >50% клітин, але майже негативна в стромі. Експресія Cyclin D1 мала ядерно-цитоплазматичний тип забарвлення на рівні 25% тільки в епітелії залоз. Індекс проліферації за Кі-67 (на рівні 15%), що значно перевищував секреторний ендометрій. Експресія eNOS в залозах і стромі ендометрія була негативна.

ВИСНОВКИ.

Резистентність гіперплазії ендометрія до прогестинової терапії з розвитком рецидиву НГЕ може бути пов’язана різними факторами, такі як гормональний дисбаланс, аномальна експресія гормональних рецепторів, генні мутації, дисфункція імунної системи та інші. Також важливими факторами, які впливають на результат терапії і може бути причиною рецидиву НГЕ, є експресія гормональних рецепторів, таких як ER, PR і Ki-67, що можуть грати важливу роль у прогнозуванні резистентності ендометрію до прогестинів і у визначенні підходів до лікування. Дослідження також показали, що аномальна експресія факторів, які контролюють апоптоз, таких як каспаза-3 і BAX, може бути пов’язана з резистентністю ендометрія до прогестинів. Крім того, порушення експресії Е-кадгерину може вплинути на розвиток стійкості до впливу прогестинів. Дослідження також показують, що аномальна експресія факторів, які контролюють апоптоз, таких як Caspase-3 та BАХ, можуть бути пов’язані з резистентністю ендометрія до прогестинів. Порушення експресії E-кадгерину може впливати на розвиток гіперплазії ендометрія та резистентність до прогестинів. Таким чином, виникнення рецидиву НГЕ після лікування прогестинами є проблемою, що потребує додаткових досліджень для попередження рецидивування НГЕ, що є причиною прогресування даної патології з розвитком атипової ГЕ і раку ендометрія і розробки більш ефективних підходів до лікування. Дослідження імуногістохімічних маркерів, що експресуються в ендометрії, може стати допоміжним механізмом в реалізації цієї мети.