ДІАГНОСТИКА ПОЛІПІВ ЕНДОМЕТРІЮ ПРИ ВИКОРИСТАННІ
ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Поліпи ендометрію спостерігаються переважно у жінок із порушеннями
фертильності, тому і є часто причиною відсутності фізіологічної вагітності
у таких пацієнток. Достеменно не відомо, як поліпи сприяють зниженню
фертильності та перинатальним втратам, можливі процеси та механізми ще
недостатньо вивчені. Причинами можуть бути механічне перешкоджання
транспорту сперми, імплантації ембріона або через внутрішньоутробне
запалення чи змінене виробництво факторів сприйнятливості ендометрію.
Різні методи діагностики, такі як дво- або тривимірне трансвагінальне
ультразвукове дослідження, сонографія з інфузією фізіологічного розчину
або гістероскопія, зазвичай використовуються для оцінки поліпів ендометрію.
Поширеність таких непередбачуваних внутрішньоутробних аномалій, діагнос-
тованих за допомогою гістероскопії перед екстракорпоральним заплідненням
(ЕКЗ), було описано як від 11 до 45%. Поліпи ендометрію також є найбільш
часто виявленою аномалією (16,7%) у пацієнтів із повторними невдачами
імплантації після ЕКЗ. Припускають, що поліпи частіше зустрічаються
у жінок з ендометріозом (46,7%), хоча інші групи не повідомляли про цей
високий показник.
Метою було дослідити різні методи діагностики та варіанти лікування
поліпів ендометрія при природному зачатті, внутрішньоматковій інсемінації
та екстракорпоральному заплідненні.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ.
Проведено ретроспективне дослідження тактики ведення жінок із
діагностованими поліпами ендометрію, які проходили процедури допоміжних
репродуктивних технологій у Прикарпатському центрі репродукції людини
(ПЦРЛ, м. Івано-Франківськ). 96 жінок, в яких було виявлено поліпи
ендометрію методом трансвагінального ультразвукового дослідження
(ТВУЗД), сонографією з інфузією фізіологічного розчину або гістероскопією,
ввійшли до групи обстеження.
РЕЗУЛЬТАТИ.
Клінічні прояви поліпів ендометрію були у вигляді маткових кровотеч
(59,4% жінок), які виникали із періодичністю 1-2 рази на рік; незначні
кровомазання в середині менструального циклу було виявлено у 30,2%, у
решти пацієнток скарг не було.
Проведення повного клінічного обстеження виявив у 32,3% пацієнток поліп
ендометрія методом ТВУЗД на ранній проліферативній фазі менструального
циклу до початку застосування протоколів допоміжних репродуктивниї
технологій (ДРТ), всі випадки були підтвержені гістологічно. Якщо ТВУЗД
свідчить про наявність поліпів ендометрію, ми проводили гістероскопію, як
правило, офісну гістероскопію. Якщо ТВУЗД є непереконливим у безплідної
та безсимптомної жінки, ми виконували 3D інфузійну сонографію. Цікавим є
той факт, що у 17 жінок після поліпектомії було настання спонтанної природної
вагітності через 2–3 місяці після проведеного оперативного оздоровлення.
У 11 жінок вагітність завершилась терміновими фізіологічними пологами,
у 1 жінки передчасні патологічні пологи в терміні 29–30 тижнів, в решти
пацієнток було діагностовано ранні та пізні мимовільні викидні.
У 70,8% пацієнток підозра на поліп ендометрію виникала вже під час
проведення протоколу стимуляції яйників. Протокол було перервано і
проведено гістероскопічну поліпектомію у 20 пацієнток, у решти були
прийнято рішення продовжувати протокол з наступною забором ооцитів,
інсімінацією, ЕКЗ. Поліпи ендометрія видаляли під час гістероскопічної
процедури під прямим оглядом за допомогою операційних мінігістероскопів
або резектоскопів. Розміри видалених поліпів коливались в межах 1,5–2 см.
У 56 жінок, що були умовно віднесені до І групи, завершили стандартне
лікування ЕКЗ і перенесення ембріонів, а 40 жінок ІІ групи пройшли
гістероскопічну поліпектомію відразу після вилучення ооцитів, а ембріони
були кріоконсервовані та перенесені в наступний цикл. Не спостерігалося
статистично значущої різниці в показниках настання вагітності між двома
групами: в І групі вагітність настала у 39 жінок, в ІІ – у 28. Спостерігалася
тенденція до збільшення втрати вагітності в групі перенесення свіжих
ембріонів.
Отримані нами результати не дають чітко сформувати лікувальний алгоритм
при виявленні поліпів ендометрію у пацієнток із непліддям через суперечливі
отримані результати. Єдиним чітко сформованим пріоритетним напрямком
є проведення не тільки ТВУЗД, але й сонографії з інфузією фізіологічного
розчину або офісної гістероскопії на етапі клінічного обстеження жінок із
непліддям для уникнення виявлення поліпів ендометрію на етапі проведення
протоколів ДРТ.
ВИСНОВКИ.
Поліпи ендометрія зазвичай спостерігаються у жінок із зниженою
фертильністю. Використання відповідних і чутливих діагностичних тестів
для субфертильності та перед лікуванням безпліддя зазвичай виконується з
хорошими показниками виявлення. Обмежені дані щодо видалення поліпів
під час спонтанної вагітності та успішності внутрішньоматкової інсемінації
свідчать про потенційну користь. Проведення гістероскопії з поліпектомією
перед стимуляцією для ЕКЗ або циклу перенесення заморожених ембріонів в
більшості випадків має позитивний клінічний ефект. Однак клінічні докази та
переваги різних варіантів лікування під час циклів ДРТ суперечливі. Наразі
недостатньо доказів, щоб рекомендувати один конкретний варіант над іншими
при підозрі на поліп під час стимуляції ЕКЗ. Щоб визначити найкращий
варіант лікування, необхідне належним чином розроблене рандомізоване
контрольоване дослідження.
ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Поліпи ендометрію спостерігаються переважно у жінок із порушеннями
фертильності, тому і є часто причиною відсутності фізіологічної вагітності
у таких пацієнток. Достеменно не відомо, як поліпи сприяють зниженню
фертильності та перинатальним втратам, можливі процеси та механізми ще
недостатньо вивчені. Причинами можуть бути механічне перешкоджання
транспорту сперми, імплантації ембріона або через внутрішньоутробне
запалення чи змінене виробництво факторів сприйнятливості ендометрію.
Різні методи діагностики, такі як дво- або тривимірне трансвагінальне
ультразвукове дослідження, сонографія з інфузією фізіологічного розчину
або гістероскопія, зазвичай використовуються для оцінки поліпів ендометрію.
Поширеність таких непередбачуваних внутрішньоутробних аномалій, діагнос-
тованих за допомогою гістероскопії перед екстракорпоральним заплідненням
(ЕКЗ), було описано як від 11 до 45%. Поліпи ендометрію також є найбільш
часто виявленою аномалією (16,7%) у пацієнтів із повторними невдачами
імплантації після ЕКЗ. Припускають, що поліпи частіше зустрічаються
у жінок з ендометріозом (46,7%), хоча інші групи не повідомляли про цей
високий показник.
Метою було дослідити різні методи діагностики та варіанти лікування
поліпів ендометрія при природному зачатті, внутрішньоматковій інсемінації
та екстракорпоральному заплідненні.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ.
Проведено ретроспективне дослідження тактики ведення жінок із
діагностованими поліпами ендометрію, які проходили процедури допоміжних
репродуктивних технологій у Прикарпатському центрі репродукції людини
(ПЦРЛ, м. Івано-Франківськ). 96 жінок, в яких було виявлено поліпи
ендометрію методом трансвагінального ультразвукового дослідження
(ТВУЗД), сонографією з інфузією фізіологічного розчину або гістероскопією,
ввійшли до групи обстеження.
РЕЗУЛЬТАТИ.
Клінічні прояви поліпів ендометрію були у вигляді маткових кровотеч
(59,4% жінок), які виникали із періодичністю 1-2 рази на рік; незначні
кровомазання в середині менструального циклу було виявлено у 30,2%, у
решти пацієнток скарг не було.
Проведення повного клінічного обстеження виявив у 32,3% пацієнток поліп
ендометрія методом ТВУЗД на ранній проліферативній фазі менструального
циклу до початку застосування протоколів допоміжних репродуктивниї
технологій (ДРТ), всі випадки були підтвержені гістологічно. Якщо ТВУЗД
свідчить про наявність поліпів ендометрію, ми проводили гістероскопію, як
правило, офісну гістероскопію. Якщо ТВУЗД є непереконливим у безплідної
та безсимптомної жінки, ми виконували 3D інфузійну сонографію. Цікавим є
той факт, що у 17 жінок після поліпектомії було настання спонтанної природної
вагітності через 2–3 місяці після проведеного оперативного оздоровлення.
У 11 жінок вагітність завершилась терміновими фізіологічними пологами,
у 1 жінки передчасні патологічні пологи в терміні 29–30 тижнів, в решти
пацієнток було діагностовано ранні та пізні мимовільні викидні.
У 70,8% пацієнток підозра на поліп ендометрію виникала вже під час
проведення протоколу стимуляції яйників. Протокол було перервано і
проведено гістероскопічну поліпектомію у 20 пацієнток, у решти були
прийнято рішення продовжувати протокол з наступною забором ооцитів,
інсімінацією, ЕКЗ. Поліпи ендометрія видаляли під час гістероскопічної
процедури під прямим оглядом за допомогою операційних мінігістероскопів
або резектоскопів. Розміри видалених поліпів коливались в межах 1,5–2 см.
У 56 жінок, що були умовно віднесені до І групи, завершили стандартне
лікування ЕКЗ і перенесення ембріонів, а 40 жінок ІІ групи пройшли
гістероскопічну поліпектомію відразу після вилучення ооцитів, а ембріони
були кріоконсервовані та перенесені в наступний цикл. Не спостерігалося
статистично значущої різниці в показниках настання вагітності між двома
групами: в І групі вагітність настала у 39 жінок, в ІІ – у 28. Спостерігалася
тенденція до збільшення втрати вагітності в групі перенесення свіжих
ембріонів.
Отримані нами результати не дають чітко сформувати лікувальний алгоритм
при виявленні поліпів ендометрію у пацієнток із непліддям через суперечливі
отримані результати. Єдиним чітко сформованим пріоритетним напрямком
є проведення не тільки ТВУЗД, але й сонографії з інфузією фізіологічного
розчину або офісної гістероскопії на етапі клінічного обстеження жінок із
непліддям для уникнення виявлення поліпів ендометрію на етапі проведення
протоколів ДРТ.
ВИСНОВКИ.
Поліпи ендометрія зазвичай спостерігаються у жінок із зниженою
фертильністю. Використання відповідних і чутливих діагностичних тестів
для субфертильності та перед лікуванням безпліддя зазвичай виконується з
хорошими показниками виявлення. Обмежені дані щодо видалення поліпів
під час спонтанної вагітності та успішності внутрішньоматкової інсемінації
свідчать про потенційну користь. Проведення гістероскопії з поліпектомією
перед стимуляцією для ЕКЗ або циклу перенесення заморожених ембріонів в
більшості випадків має позитивний клінічний ефект. Однак клінічні докази та
переваги різних варіантів лікування під час циклів ДРТ суперечливі. Наразі
недостатньо доказів, щоб рекомендувати один конкретний варіант над іншими
при підозрі на поліп під час стимуляції ЕКЗ. Щоб визначити найкращий
варіант лікування, необхідне належним чином розроблене рандомізоване
контрольоване дослідження.
