ЗМІНИ КОНЦЕНТРАЦІЙ МЕЛАТОНІНУ У ВАГІТНИХ З ПРЕЕКЛАМПСІЄЮ ТА РОЗЛАДАМИ СНУ
ВСТУП.
На даному етапі розвитку акушерства та гінекології загальновизнаним вважається факт, що сприятливий перебіг вагітності та її результат безпосередньо залежить від стану здоров’я матері, зокрема, її ендокринної системи. Однією з важливих складових цієї системи є шишкоподібна залоза, або епіфіз (pineal gland). Ендокринна функція епіфізу полягає у виділенні мелатоніну та серотоніну. Відомо, що мелатонін відіграє значну роль в розвитку нормальної вагітності, зокрема, він сприяє успішній імплантації плідного яйця, впливає на пологовий акт, активно продукується трофобластом та плацентою, знижує оксидативний стрес, зокрема, при прееклампсії.
Прееклампсія – це системний розлад системи «мати-плацента-плід», який є специфічним для вагітності людини. Прееклампсія характеризується появою вперше виявленої гіпертензії в терміні вагітності після 20 тижнів, а також ураженням інших органів, в першу чергу нирок, розладами функції печінки, змінами стану крові та – часто – затримкою росту плода; таким чином, ключовою ланкою патогенезу прееклампсії є дисфункція плаценти. Зазначається, що у вагітних з прееклампсією відмічається зниження нічних концентрацій мелатоніну, порівняно зі здоровими вагітними, що може свідчити про розлад функціонування шишкоподібної залози при прееклампсії.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Вивчити причини виникнення, термін появи та характер розладів сну у вагітних із прееклампсією.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Проведено обстеження 50-ти вагітних з прееклампсією в ІІІ триместрі (дослідна група). Усі жінки дослідної групи мали термін вагітності в межах 30–32 тижнів вагітності. Контрольну групу склали 33 жінки з неускладненим перебігом вагітності. Наявність розладів сну встановлювалася шляхом анкетування: вагітним ставилися питання про термін вагітності, в якому з’являлися скарги на порушення сну, характер розладів сну, частоту епізодів порушень сну (скільки разів на тиждень відмічався подібний стан) тощо. Також визначали концентрацію мелатоніну у венозній крові обстежених вагітних, для чого використовували діагностичні набори мелатоніну ELISA виробництва IBL, Німеччина. Кров брали о 9:00, натще, аналіз у всіх пацієнтів проводили в один і той же час доби. Статистичну обробку результатів опитування було проведено за допомогою програмного пакету MedCalc.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Анкетування показало, що розлади сну у вагітних з прееклампсією, що ускладнює перебіг вагітності в ІІІ триместрі, наступали раніше, порівняно з жінками з неускладненим перебігом вагітності: вагітні з прееклампсією вірогідно частіше відмічали погіршення сну, починаючи з терміну вагітності 22–30 тижнів (у 26% випадків), тоді як у вагітних з фізіологічним перебігом гестації подібні скарги з’являлися переважно після 30 тижнів. В третьому триместрі вагітності жінки з прееклампсією, що ускладнювала перебіг їхньої вагітності, вірогідно частіше прокидалися 2 і більше разів за ніч (в 68% випадків), порівняно з контролем (в 23,3% випадків, p<0,001) та 3 і більше разів на тиждень (в 54% випадків, в контролі – в 16,7% випадків, p<0,001), що може бути наслідком порушення функції шишкоподібної залози. Жінки з прееклампсією вірогідно частіше (56% проти 13,33% в контрольній групі, р<0,01) користувалися ґаджетами (електронними пристроями, переважно смартфонами) більше 2 годин після 21:00, що також негативно впливає на функцію шишкоподібної залози. У вагітних жінок, чия вагітність ускладнилася прееклампсією в ІІІ триместрі, спостерігалося вірогідне (в 1,78 рази) зниження рівня мелатоніну у венозній крові, забраній о 9-й годині ранку, порівняно з жінками з неускладненою вагітністю (p=0,029).
ВИСНОВКИ.
1. Розлади сну у вагітних з прееклампсією наступають раніше і носять більш виражений характер, порівняно з жінками з неускладненим перебігом гестації. 2. Поява скарг на безсоння в другому триместрі вагітності, на нашу думку, може слугувати діагностичною ознакою дисфункції шишкоподібної залози при прееклампсії. 3. Зниження рівня мелатоніну у вагітних з прееклампсією, встановлене на тлі мінімальної добової активності шишкоподібної залози (о 9-й годині ранку) свідчить про зниження мелатонін-продукуючої функції плаценти.
ВСТУП.
На даному етапі розвитку акушерства та гінекології загальновизнаним вважається факт, що сприятливий перебіг вагітності та її результат безпосередньо залежить від стану здоров’я матері, зокрема, її ендокринної системи. Однією з важливих складових цієї системи є шишкоподібна залоза, або епіфіз (pineal gland). Ендокринна функція епіфізу полягає у виділенні мелатоніну та серотоніну. Відомо, що мелатонін відіграє значну роль в розвитку нормальної вагітності, зокрема, він сприяє успішній імплантації плідного яйця, впливає на пологовий акт, активно продукується трофобластом та плацентою, знижує оксидативний стрес, зокрема, при прееклампсії.
Прееклампсія – це системний розлад системи «мати-плацента-плід», який є специфічним для вагітності людини. Прееклампсія характеризується появою вперше виявленої гіпертензії в терміні вагітності після 20 тижнів, а також ураженням інших органів, в першу чергу нирок, розладами функції печінки, змінами стану крові та – часто – затримкою росту плода; таким чином, ключовою ланкою патогенезу прееклампсії є дисфункція плаценти. Зазначається, що у вагітних з прееклампсією відмічається зниження нічних концентрацій мелатоніну, порівняно зі здоровими вагітними, що може свідчити про розлад функціонування шишкоподібної залози при прееклампсії.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Вивчити причини виникнення, термін появи та характер розладів сну у вагітних із прееклампсією.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Проведено обстеження 50-ти вагітних з прееклампсією в ІІІ триместрі (дослідна група). Усі жінки дослідної групи мали термін вагітності в межах 30–32 тижнів вагітності. Контрольну групу склали 33 жінки з неускладненим перебігом вагітності. Наявність розладів сну встановлювалася шляхом анкетування: вагітним ставилися питання про термін вагітності, в якому з’являлися скарги на порушення сну, характер розладів сну, частоту епізодів порушень сну (скільки разів на тиждень відмічався подібний стан) тощо. Також визначали концентрацію мелатоніну у венозній крові обстежених вагітних, для чого використовували діагностичні набори мелатоніну ELISA виробництва IBL, Німеччина. Кров брали о 9:00, натще, аналіз у всіх пацієнтів проводили в один і той же час доби. Статистичну обробку результатів опитування було проведено за допомогою програмного пакету MedCalc.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Анкетування показало, що розлади сну у вагітних з прееклампсією, що ускладнює перебіг вагітності в ІІІ триместрі, наступали раніше, порівняно з жінками з неускладненим перебігом вагітності: вагітні з прееклампсією вірогідно частіше відмічали погіршення сну, починаючи з терміну вагітності 22–30 тижнів (у 26% випадків), тоді як у вагітних з фізіологічним перебігом гестації подібні скарги з’являлися переважно після 30 тижнів. В третьому триместрі вагітності жінки з прееклампсією, що ускладнювала перебіг їхньої вагітності, вірогідно частіше прокидалися 2 і більше разів за ніч (в 68% випадків), порівняно з контролем (в 23,3% випадків, p<0,001) та 3 і більше разів на тиждень (в 54% випадків, в контролі – в 16,7% випадків, p<0,001), що може бути наслідком порушення функції шишкоподібної залози. Жінки з прееклампсією вірогідно частіше (56% проти 13,33% в контрольній групі, р<0,01) користувалися ґаджетами (електронними пристроями, переважно смартфонами) більше 2 годин після 21:00, що також негативно впливає на функцію шишкоподібної залози. У вагітних жінок, чия вагітність ускладнилася прееклампсією в ІІІ триместрі, спостерігалося вірогідне (в 1,78 рази) зниження рівня мелатоніну у венозній крові, забраній о 9-й годині ранку, порівняно з жінками з неускладненою вагітністю (p=0,029).
ВИСНОВКИ.
1. Розлади сну у вагітних з прееклампсією наступають раніше і носять більш виражений характер, порівняно з жінками з неускладненим перебігом гестації. 2. Поява скарг на безсоння в другому триместрі вагітності, на нашу думку, може слугувати діагностичною ознакою дисфункції шишкоподібної залози при прееклампсії. 3. Зниження рівня мелатоніну у вагітних з прееклампсією, встановлене на тлі мінімальної добової активності шишкоподібної залози (о 9-й годині ранку) свідчить про зниження мелатонін-продукуючої функції плаценти.