НЕДОСТАТНІСТЬ ВІТАМІНА D У ГЕНЕЗІ ПОРУШЕНЬ МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ У ПІДЛІТКІВ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ

Сучасна наука досягла значних успіхів у вивченні метаболізму, механізмів і шляхів реалізації біологічних ефектів вітаміну D (кальциферолу) в організмі людини. З’являється все більше нових даних про роль вітаміну D не лише при патології кісткової тканини, а й ожирінні, дисліпідемії, розвитку цукрового діабету, артеріальної гіпертензії, аутоімунній та онкологічній патології, запа- ленні та порушеннях репродуктивного здоров’я. Механізм взаємозв’язку низь- ких рівнів 25(ОН) D та ожиріння до кінця не вивчені. Але існує думка, що ожиріння сприяє зменшенню циркуляції вітаміну D у крові через депонування його в жировій тканині. Наявність рецепторів до вітаміну D (VDR) та вітамін-D-гідроксилазних ензимів у гранульозних клітинах яєчників, гіпофізі, молочній залозі, в ендометрії та плаценті підтверджує участь вітаміну D у регуляції репродуктивної функції. Надзвичайно важливу роль кальциферол відіграє у становленні репродуктивної функції дівчинки у пубертатному періоді. За даними епідеміологічних досліджень, на даний час відзначається недостатнє забезпечення вітаміном D як в Україні (низькі рівні 25(ОН)D, що визначаються у 85 % населення України), так і за її межами (дефіцит 25(OH) D в сироватці крові <25 нмоль/л був зафіксований від 2 до 30% населення у країнах Європи). Особливо низькі його рівні визначаються у підлітковому віці. Тому дослідження ролі вітаміну D у регуляції менструального циклу (МЦ) особливо важливе у підлітків з метаболічним синдромом (МС).
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ
Виявити рівеньнедостатності вітаміну D в організмі обстежуваних дівчаток-підлітків та встановити зв’язок гіповітамінозу D з порушенням менструальної функції на тлі метаболічного синдрому.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Дослідження проводилось на клінічній базі кафедри акушерства, гінекології та планування сім’ї Навчально-наукового медичного інституту Сумського державного університету – Сумського обласного клінічного перинатального центру протягом 2019-2021 років.У дослідженні взяли участь 87 підлітків віком від 10 до 19 років. За результатами обстеження була сформована основна група обстежуваних, яку склали підлітки з надлишковою вагою, або ожирінням та ознаками метаболічного синдрому (n = 57), з них – 37 дівчат мали відхилення від нормальних параметрів менструального циклу відповідно до їх віку (1 група) та 20 дівчат з нормальними параметрами менструального циклу (2 група). Контрольну групу склали 20 практично здорових підлітків, які не мали скарг, клінічних ознак та анамнестичних даних на користь будь-якого хронічного захворювання, а їх менструальний цикл відповідав віковій нормі. Методи обстеження включали збір анамнезу, антропометрію, лабораторні та інструментальні дослідження. Фізичний розвиток оцінювали згідно перцентильним таблицям. Критеріями МС слугували рекомендації International Diabetes Federation (IDF), (2007). Забезпеченість організму вітаміном D визначали рівнем вмісту 25(ОН)D у плазмі крові за допомогою імуноферментного методу за допомогою стандартних методик на аналізаторі Cobas (Німеччина). Статистичну обробку отриманих результатів проводили на персональному комп’ютері HP PREMIER EXPERIENCE з програмою Micro- soft Word 2010 з використанням стандартної статистичної програми Statistics 10.
РЕЗУЛЬТАТИ
У результаті дослідження виявлено, що середній показник індекса маси тіла (ІМТ) у 1-ій групі становив 31,4±4,7, що було достовірно вищим за показ- ник 2-ї групи – 28,1±3,7, (p<0,05). У контрольній групі середній показник ІМТ склав 21,2±5,9. При дослідженні рівня вмісту 25(ОН)D у плазмі крові за допомогою імуноферментного методу недостатність вітаміну D у межах референтних значень (20–30 нг/мл) була виявлена у підлітків 1-ї групи у 75,6% (28 пацієнток), у 2-й групі – у 65,0% (13 пацієнток), у контрольній групі відповідний показник був достовірно нижчим і склав – 45,0% (9 пацієнток); виражений дефіцит вітаміну D (менше 20 нг/мл) – мав місце відповідно у 18,0% (7 пацієнток) 1-ї групи, у 2-й групі цей показник становив – 10,0% (2 пацієнтки), у контрольній групі вираженого дефіциту вітаміну D нами не виявлено, (p<0,05).
У 87,6% дівчат-підлітків 1-ї групи з низьким рівнем 25(ОН)D у плазмі крові на тлі МС виявлені порушення менструальної функції. При чому, найпоширенішими розладами менструального циклу на тлі недостатності вітаміну Д у основній групі підлітків (1-а група) були передчасні менархе – 58,2% (22 пацієнтки) та олігоменорея – 69,8% (26 пацієнток).
ВИСНОВКИ
1. Недостатність вітаміна D у пацієнток підліткового віку з метаболічним синдромом зустрічається майже у 2 рази частіше, ніж у здорових підлітків без метаболічних порушень.
2. Гіповітаміноз 25(ОН)D у підлітків з метаболічним синдромом сприяє збільшенню частоти розладів менструального циклу на 87,6%, при цьому 58,2% складає передчасне менархе, близько 69,8% пацієнток страджають на олігоменорею.
3. Дівчатка-підлітки з менструальною дисфункцією на тлі метаболічного синдрому потребують корекції як метаболічних порушень, так і гіповітамінозу вітаміна D з метою покращення репродуктивного здоров’я.