ІМУННИЙ СТАТУС ПОРОДІЛЕЙ З ГНІЙНИМИ РАНАМИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Проблема гнійно-запальних захворювань після пологів є однією з най- актуальніших в сучасному акушерстві. Серед них на долю інфікування м’яких тканин промежини та передньої черевної стінки після оперативних утручань (епізіо-, перінеотомія, кесаревий розтин) припадає 21,4 – 35,0%.
У виникненні післяпологових гнійно-септичних ускладнень основна роль належить не тільки фактору інфікування, а й здатності материнського організму протистояти інфекції.
МЕТА
Вивчення імунного статусу у породілей з гнійними ранами в умовах воєн- ного часу, що дозволить підвищити ефективність лікування даної патології й в подальшому розробити профілактичні заходи щодо виникнення гнійних ран у породілей в сучасних умовах.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Вивчали імунний статус 45 породілей з гнійними ранами в умовах воєнного стану (основна група) та зрівняли з показниками загального імунітету 42 породіллей з гнійнми ранами в мирний час (контрольна група).
Показники загального імунітету досліджувались за допомогою реакції непрямої імунофлюорисценції з визначенням (CD3+), (CD4+), (CD8+), (СD22+), (CD16+) лімфоцитів, вираховуванням імунорегуляторного індексу (CD4+/CD8+), визначенням концентрації циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), імуноглобулінів (Ig) класів А, М, G, фагоцитарного індексу (ФІ) та фагоцитарного числа (ФЧ).
Вік породіллей коливався від 18 до 43 років.
РЕЗУЛЬТАТИ
В контрольній групі клінічне інфікування та повне розходження швів на промежині спостерігалось у 19,1%, та на передній черевній стінці – у 7,1%, а часткове розходження швів на промежині – у 38,1% та на передній черевній стінці – у 35,7%. В основній групі клінічне нагноєння швів з їх повним розход- женням склало на промежині 20,0% та на передній черевній стінці 6,7%, а з частковим розходженням швів на промежині – 37,8% та на передній черевній стінці – 35,6% випадках.
При аналізі імунограм породілль з гнійними ранами визначили, що показники основної групи відрізняються віл показників імунограм контрольної групи (р<0,05), крім відносного рівня CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+ (p>0,05).
Слід відмітити, що вірогідної різниці в показниках імунограм обстежених жінок з гнійними ранами обох локалізацій не виявлено (р>0,05)
У породілль з гнійними ранами в умовах воєнного стану (основна група) відмічалось більш виражене пригнічення показників клітинного та гуморального імунітету в порівняні з контрольною групою, а саме визначалась Т-лімфопенія (зниження СD3+ в 1,1 рази, зниження рівня Т-клітин з хелперною активністю (CD4+) в 1,2 раз, при відносному під- вищенні субпопуляцій з супресорною активністю (CD4+) (p<0,05), зниження імунорегуляторного індексу (Тх/Тс) в 1,2 раз (p<0,05), зменшення кількості В-лімфоцитів (CD22+) та NK-клітин (CD16+) в середньому в 1,1 рази (p<0,05).
Паралельно із порушенням в клітинній ланці імунної ситеми спостерігалось зниження в гуморальній ланці імуноглобулінів: IgG, IgA та IgM – в середньому в 1,1 рази (p<0,05). Рівень ЦІК, навпаки, підвищився в 1,2 рази (p<0,05). ФІ та ФЧ були нижче від показників породілль контрольної групи відносно в 1,1 та в 1,2 рази (р<0,05). Отримані результати дозволяють стверджувати, що у породілль з рановою інфекцією в умовах воєнного стану формується більше пригнічення системного імунітету, що посилює розвиток гнійно-запального процесу й формуванню гнійного вогнища.
ВИСНОВКИ
У породілль з гнійними ранами в умовах воєнного стану спостерігається більше пригнічення системного імунітету з розвитком вторинної імунної недостатності, що обумовлює потенціальне призначення імунотропних препа- ратів у лікуванні пацієнтів з даною патологією.