ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ
ЗАХВОРЮВАНОСТІ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ В
УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ В УКРАЇНІ
Проблеми здоров’я особливо актуальні в умовах збройного конфлікту,
негативні наслідки якого щоденно зростають не тільки в учасників військових
дій та постраждалого цивільного населення, але і в усіх громадян України, що
потребує невідкладних заходів на державному рівні та щоденних професійних
дій медичних працівників у наданні допомоги на покращання соматичного
і психічного благополуччя для продовження середньої тривалості якісного
життя.
Репродуктивна охорона здоров’я, в тому числі медичне обслуговування
вагітних, в Україні зіткнулася зі значними збоями через вторгнення.
Міжнародна федерація прав людини заявила, що вторгнення «завдає
серйозної шкоди жінкам, дівчаткам і маргіналізованим групам населення в
Україні і ставить під загрозу їхнє сексуальне та репродуктивне здоров’я та
права.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ – визначити особливості клінічного перебігу
гінекологічної захворюваності на підставі комплексного вивчення клініко-
анамнестичних даних у жінок репродуктивного віку в умовах збройного
конфлікту.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Під спостереженням перебували 100 жінок віком від 27 до 49 років.
Загальноклінічні методи дослідження проводились згідно рекомендацій
ВООЗ (1995), протоколів МОЗ України і включали вивчення характеру скарг,
анамнезу захворювання, репродуктивного анамнезу, терапії, що проводилась;
наявності супутніх хронічних соматичних захворювань.
РЕЗУЛЬТАТИ.
Переважна більшість обстежених жінок висловлювали скарги на больовий
синдром (75%). Періодичний характер больового синдрому, пов’язаного
з менструальним циклом, відмічали 65% обстежених. 32 (32%) пацієнтки
вказували на порушення функції тазових органів (закрепи, дизурічні
явища), ірадіацію больового синдрому в пряму кишку відмічали 22% жінок,
на сексуальні розлади вказували 17% осіб. На значні виділення зі статевих
шляхів (білі) скаржились 54% пацієнток, кров’янисті мажучі виділення до та
після менструації відмічали 62% осіб.
Необхідно зазначити, що в структурі гінекологічної захворюваності
жінок репродуктивного віку (мешканки тимчасово окупованих територій;
внутрішньопереміщені особи та особи, які перебували під впливом чинників
військової агресії), провідне місце належить гіперпроліферативним процесам,
а саме аденоміозу та лейоміомі матки – 74 % і 58 % відповідно; поєднання
вищевказаних нозологій відмічалось у 22 % випадків. Рідше спостерігалось
поєднання лейоміоми з різними формами генітального ендометріозу
(ендометріоїдні кісти яєчників, ендометріоз шийки матки, малі форми
ендометріозу) – у 9 (9%) хворих. Порушення менструального циклу у вигляді
аномальної маткової кровотечі відмічали 44 (65,7 %) пацієнтки з поєднанням
лейоміоми матки та аденоміозу.
Порушення менструального циклу відзначили 67 (67%) хворих; серед них
найчастіше зустрічались аномальні маткові кровотечі та мажучі виділення
до та після менструації – відповідно 65,7% і майже 93% обстежених жінок.
Також майже кожна друга жінка відмічала болючість менструації – 49,1 %.
Жінки з анамнезом захворювання до 1 року взагалі не отримували
лікування. На нашу думку, це може бути пов’язано з труднощами, а інколи і
неможливістю проведення повноцінного обстеження та лікування в умовах
військових дій на території нашої країни, процесами міграції населення в
межах різних регіонів України.
ВИСНОВКИ.
В більшості випадків лікування та дообстеження з приводу існуючих скарг
отримували жінки з тривалістю захворювання понад 5 років та від 1 року до
5; пацієнтки, які відзначили появу скарг тривалістю до одного року, взагалі не
отримували належне лікування – 17% .
В структурі гінекологічної захворюваності жінок репродуктивного віку
(мешканки тимчасово окупованих територій; внутрішньопереміщені особи
та особи, які перебували під впливом чинників військової агресії), провідне
місце належить гіперпроліферативним процесам, а саме аденоміозу та
лейоміомі матки – 74% і 58% відповідно; поєднання вищевказаних нозологій
відмічалось у 22% випадків.
У 62,7% пацієнток з лейоміомою матки та аденоміозом встановлено
наявність хронічного запального процесу, або його загострення, що посилює
патологічний процес і може мати в майбутньому негативний вплив на
реалізацію репродуктивної функції. Тому оптимізація надання кваліфікованої
гінекологічної допомоги жінкам в умовах військового конфлікту набуває
значущої актуальності.
ЗАХВОРЮВАНОСТІ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ В
УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ В УКРАЇНІ
Проблеми здоров’я особливо актуальні в умовах збройного конфлікту,
негативні наслідки якого щоденно зростають не тільки в учасників військових
дій та постраждалого цивільного населення, але і в усіх громадян України, що
потребує невідкладних заходів на державному рівні та щоденних професійних
дій медичних працівників у наданні допомоги на покращання соматичного
і психічного благополуччя для продовження середньої тривалості якісного
життя.
Репродуктивна охорона здоров’я, в тому числі медичне обслуговування
вагітних, в Україні зіткнулася зі значними збоями через вторгнення.
Міжнародна федерація прав людини заявила, що вторгнення «завдає
серйозної шкоди жінкам, дівчаткам і маргіналізованим групам населення в
Україні і ставить під загрозу їхнє сексуальне та репродуктивне здоров’я та
права.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ – визначити особливості клінічного перебігу
гінекологічної захворюваності на підставі комплексного вивчення клініко-
анамнестичних даних у жінок репродуктивного віку в умовах збройного
конфлікту.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Під спостереженням перебували 100 жінок віком від 27 до 49 років.
Загальноклінічні методи дослідження проводились згідно рекомендацій
ВООЗ (1995), протоколів МОЗ України і включали вивчення характеру скарг,
анамнезу захворювання, репродуктивного анамнезу, терапії, що проводилась;
наявності супутніх хронічних соматичних захворювань.
РЕЗУЛЬТАТИ.
Переважна більшість обстежених жінок висловлювали скарги на больовий
синдром (75%). Періодичний характер больового синдрому, пов’язаного
з менструальним циклом, відмічали 65% обстежених. 32 (32%) пацієнтки
вказували на порушення функції тазових органів (закрепи, дизурічні
явища), ірадіацію больового синдрому в пряму кишку відмічали 22% жінок,
на сексуальні розлади вказували 17% осіб. На значні виділення зі статевих
шляхів (білі) скаржились 54% пацієнток, кров’янисті мажучі виділення до та
після менструації відмічали 62% осіб.
Необхідно зазначити, що в структурі гінекологічної захворюваності
жінок репродуктивного віку (мешканки тимчасово окупованих територій;
внутрішньопереміщені особи та особи, які перебували під впливом чинників
військової агресії), провідне місце належить гіперпроліферативним процесам,
а саме аденоміозу та лейоміомі матки – 74 % і 58 % відповідно; поєднання
вищевказаних нозологій відмічалось у 22 % випадків. Рідше спостерігалось
поєднання лейоміоми з різними формами генітального ендометріозу
(ендометріоїдні кісти яєчників, ендометріоз шийки матки, малі форми
ендометріозу) – у 9 (9%) хворих. Порушення менструального циклу у вигляді
аномальної маткової кровотечі відмічали 44 (65,7 %) пацієнтки з поєднанням
лейоміоми матки та аденоміозу.
Порушення менструального циклу відзначили 67 (67%) хворих; серед них
найчастіше зустрічались аномальні маткові кровотечі та мажучі виділення
до та після менструації – відповідно 65,7% і майже 93% обстежених жінок.
Також майже кожна друга жінка відмічала болючість менструації – 49,1 %.
Жінки з анамнезом захворювання до 1 року взагалі не отримували
лікування. На нашу думку, це може бути пов’язано з труднощами, а інколи і
неможливістю проведення повноцінного обстеження та лікування в умовах
військових дій на території нашої країни, процесами міграції населення в
межах різних регіонів України.
ВИСНОВКИ.
В більшості випадків лікування та дообстеження з приводу існуючих скарг
отримували жінки з тривалістю захворювання понад 5 років та від 1 року до
5; пацієнтки, які відзначили появу скарг тривалістю до одного року, взагалі не
отримували належне лікування – 17% .
В структурі гінекологічної захворюваності жінок репродуктивного віку
(мешканки тимчасово окупованих територій; внутрішньопереміщені особи
та особи, які перебували під впливом чинників військової агресії), провідне
місце належить гіперпроліферативним процесам, а саме аденоміозу та
лейоміомі матки – 74% і 58% відповідно; поєднання вищевказаних нозологій
відмічалось у 22% випадків.
У 62,7% пацієнток з лейоміомою матки та аденоміозом встановлено
наявність хронічного запального процесу, або його загострення, що посилює
патологічний процес і може мати в майбутньому негативний вплив на
реалізацію репродуктивної функції. Тому оптимізація надання кваліфікованої
гінекологічної допомоги жінкам в умовах військового конфлікту набуває
значущої актуальності.
