ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕКОНСТРУКТИВНО-ПЛАСТИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ ПРИ ТРУБНО-ПЕРИТОНЕАЛЬНОМУ БЕЗПЛІДДІ

Трубно-перитонеальні фактори (ТПФ) є однією з найчастіших форм жіночої безплідності. Первинне лікування цієї категорії хворих передбачає можливість проведення лапароскопічного сальпінгооваріолізісу (ЛСЛ) та дистальних тубопластик (ЛДТ), спрямованих на відновлення тазової анатомії. Ефективність зазначених процедур є різною, та залежить від численних факторів, зокрема від етіопатогенезу трубно-перитонеального безпліддя.
МЕТА. Визначити ефективність реконструктивно-пластичних операцій 11
у пацієнток з трубно-перитонеальними формами безпліддя в залежності від етіопатогенетичного механізму його виникнення.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Проведено ретроспективний аналіз 172 клінічних випадків, розподілених на 2 групи. Першу групу (n=95) склали хворі, у яких причиною ТПБ було спайкоутворення після проведених абдомінальних або тазових хірургічних втручань. У другій групі (n=77) пацієнток ТПБ була наслідком перенесених запальних захворювань органів малого тазу (ЗЗОМТ). Критеріями вибору були: вік хворої до 30 років, відсутність гострих та підгострих ЗЗОМТ, дистальних трубних оклюзій IV ст, супутньої гінекологічної патології та ін- ших факторів безпліддя. В І-й групі проведено ЛСЛ у 100% хворих, ЛДТ – у 28 (29,4%) хворих; в ІІ-й групі ЛСЛ – у 31 (40,2%), ЛДТ – у 100%.
ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Результати у І групі були кращими як щодо відновлення прохідності маткових труб (67 з 70 (95,7%)) так і частоти настання вагітності (53 з 95 (56%)) в порівнянні з ІІ групою, де відповідні показники становили – 50 (64,9%) та 18 (23,4%) впродовж 2-х років спостереження.
ВИСНОВКИ
Eфективність реконструктивно-пластичних операцій у пацієнток з трубно- перитонеальними формами безпліддям вища, коли причиною ТПБ було спайкоутворення після проведених абдомінальних або тазових хірургічних втручань.