ПЕРЕБІГ ГЕСТАЦІЇ У ЖІНОК З ДОСВІДОМ РАННІХ РЕПРОДУКТИВНИХ ВТРАТ

Серед проблем відтворення населення в сучасній Україні є як низька народжуваність, так і у все ще високий рівень репродуктивних втрат. Саме тому в питаннях зміцнення репродуктивного потенціалу як фактора народжуваності, основний акцент робиться на тих стратегіях, які можуть сприяти скороченню репродуктивних втрат [Марушко Р.В. та співавт., 2022]. Ранні втрати вагітності характеризуються багатофакторністю етіології та патогенезу. У структурі спонтанного переривання вагітності на ранніх термінах провідне місце посідають спонтанні аборти, які складають 80–90% випадків переривання вагітності в першому триместрі. Після одного викидня в анамнезі ризик втрати бажаної вагітності становить 13–26%, а після двох самовільних абортів – цей показник зростає до 45% [Вовк І. Б. та співавт., 2016; 2017; Маланчук Л. М. та співавт., 2020].
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ: дати оцінку перебігу гестації у жінок з досвідом ранніх репродуктивних втрат.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Проведено аналіз перебігу вагітності 55 жінок з досвідом ранніх репродуктивних втрат. Ведення вагітності та їх розродження здійснювали згідно чинних Наказів МОЗ України. Середній вік обстежених жінок склав 27,2±1,1 років.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Аналізуючи дані анамнезу жінок групи дослідження встановлена висока частота супутньої соматичні та гінекологічні патології, а саме 63,6% та 76,4%, відповідно. Переважна більшість жінок з групи дослідження народжували вперше (85,5%). В структурі ускладнень вагітності, частота якої склала 80,0%, найчастіше мало місце невиношування (69,1%). Так, клінічні прояви раннього та пізнього спонтанного аборту діагностовані у 32 (58,2%) та 20 (36,4%) вагітних, відповідно. Частота загрози передчасних пологів склала 32,7%. Слід зазначити, що у кожному 2-му випадку (55,3%), вагітні з загрозою спонтанного аборту в ранньому терміні були повторно госпіталізовані та отримували відповідну терапію з приводу загрози пізнього спонтанного аборту або передчасних пологів. Анемію вагітних в групі дослідження діагностовано у 16 (29,1%) жінок. Її відсоток був найвищим у ІІ триместрі і склав 18,2%. У 2 (3,6%) жінок вагітність ускладнилась блювотою. У 2 (3,6%) діагностовані набряки вагітних, а гестаційна гіпертензія мала місце у 1 (1,8%) випадку. Частота матково-плодової інфекції, за даними УЗД, встановлена у 4 (7,3%) вагітних. Багатоводдя та маловоддя діагностовано з однаковою частотою (по 3,6% відповідно). Даючи характеристику пологам слід зазначити, що у більшості жінок (90,9%) вони були терміновими. Частота передчасних пологів склала 9,1%. В одному випадку (1,8%) мала місце антенатальна загибель плода у терміні 24 тижні. Наявність таких ускладнень, як передчасне відшарування нормально розташованої плаценти (3,6%), слабкість пологової діяльності (7,3%), клінічно вузький таз (3,6%) та дистрес плода у пологах (3,6%) мали безпосередній вплив на зростання частоти операції кесарів розтин за ургентними показаннями (18,2%).
ВИСНОВКИ
1. Результати проведеного дослідження свідчать про високий відсоток супутні соматичні (63,6%) та гінекологічні патології (76,4%) у жінок з досвідом ранніх репродуктивних втрат.
2. У жінок групи дослідження встановлена висока частота ускладнень гестації (80,0%). Найчастіше мало місце невиношування (69,1%), що є свідченням високого ризику втрати бажаної вагітності у даного контингенту жінок.
3. Наявність таких ускладнень, як передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, слабкість пологової діяльності, клінічно вузький таз та дистрес плода у пологах мали безпосередній вплив на зростання частоти абдомінального розродження (18,2%) за ургентними показаннями.