ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ІНДЕКСУ РЕЗИСТЕНТНОСТІ МАТКОВИХ СУДИН І РІВНЯ ВІТАМІНУ Д З РИЗИКОМ РОЗВИТКУ ПРЕЕКЛАМПСІЇ
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Вдосконалення підходів щодо прогнозування і профілактики прееклампсії на основі комплексної оцінки асоціативного зв’язку стану кровоплину в маткових судинах з рівнем кальцидіолу.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Первинна оцінка вітамін D статусу у 54 обстежених жінок в терміні 11- 13 тижнів не виявила статистично-значимої різниці та його вміст дорівнював 26,08±7,5 нг/мл в групі ІІА (група отримувала ВМК+аспірин 100 мг) та 22,9±6,9 нг/мл у групі ІІВ (отримувала ВМК+аспірин 100 мг+4000 холекальциферол) (Uемп = 284; p>0,05), тоді як перед пологами середній рівень вітаміну D був значно вищим в групі ІІВ, яка отримувала додаткову дотацію вітаміну D, та дорівнював 38,3 ± 7,1 нг/мл проти 28,7±5,9 нг/мл в групі ІІА (Uемп = 146; p<0,01). Перед пологами вітамін D дефіцит був діагностований тільки у 8% жінок з групі ІІА, (F = 0,0068; p<0,01), тоді як оптимальний рівень вітаміну D достовірно частіше був виявлений в групі ІІВ (72,41% проти 56%; F = 0,0268; p<0,05).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
При доплерометричному дослідженні кровоплину у маткових артеріях в період з 11 по 13 тиждень в обох групах не було виявлено статистично значної різниці: в групі ІІА пульсаційний індекс дорівнював 1,95±0,39 та 1,88±0,61 в групі ІІ В (Uемп = 341,5; р>0,05). Дослідження корреляцій вмісту вітаміну D в крові жінок із показниками ПІ в маткових артеріях в 1 триместрі вагітності виявило статистично значимий сильний зворотній зв’язок: rs = - 0,811; p < 0,01 в групі ІІ А та rs = - 0,715; p<0,01 в групі ІІ В. Аналіз перинатальних результатів показав, що у вагітних з вихідним дефіцитом 25(ОН)D3 в крові без додаткової до ВМК дотації препарату холекальциферолу достовірно частіше спостерігався розвиток клініки прееклампсії, ніж у групі, яка отримувала VD додатково до ВМК (24 % проти 6,9 %; F = 0,0014; p<0,01). Крім того, в групі ІІА достовірно частіше відзначалися передчасні пологи (36% проти 17,2%; F = 0,0037; p < 0,01), відсоток розродження шляхом кесаревого розтину (48% проти 27,6 %; F= 0,0055; p<0,05) та синдрому затримки розвитку плоду (16% проти 3,45%; F = 0,0081; p<0,01).
ВИСНОВКИ.
У жінок з групи ризику розвитку ПЕ є доцільним визначення вітамін D статусу і оптимальним часом для цього є етап планування вагітності або перший триместр вагітності, бажано до першої хвилі інвазії трофобласту, що дозволить провести таргетну своєчасну корекцію порушеного вітамін D статусу.
Використання мультифакторіального методу прогнозування виникнення ПЕ у жінок із групи ризику розвитку прееклампсії, а саме визначення вітамін D статусу і обов’язкове визначення гемодинамичних параметрів в МА шляхом доплерометрії під час першого скрінінгу є зручним, доступним методом, якій може бути рекомендований для впровадження в практичну діяльність лікарів, що надають антенатальну допомогу.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Вдосконалення підходів щодо прогнозування і профілактики прееклампсії на основі комплексної оцінки асоціативного зв’язку стану кровоплину в маткових судинах з рівнем кальцидіолу.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Первинна оцінка вітамін D статусу у 54 обстежених жінок в терміні 11- 13 тижнів не виявила статистично-значимої різниці та його вміст дорівнював 26,08±7,5 нг/мл в групі ІІА (група отримувала ВМК+аспірин 100 мг) та 22,9±6,9 нг/мл у групі ІІВ (отримувала ВМК+аспірин 100 мг+4000 холекальциферол) (Uемп = 284; p>0,05), тоді як перед пологами середній рівень вітаміну D був значно вищим в групі ІІВ, яка отримувала додаткову дотацію вітаміну D, та дорівнював 38,3 ± 7,1 нг/мл проти 28,7±5,9 нг/мл в групі ІІА (Uемп = 146; p<0,01). Перед пологами вітамін D дефіцит був діагностований тільки у 8% жінок з групі ІІА, (F = 0,0068; p<0,01), тоді як оптимальний рівень вітаміну D достовірно частіше був виявлений в групі ІІВ (72,41% проти 56%; F = 0,0268; p<0,05).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
При доплерометричному дослідженні кровоплину у маткових артеріях в період з 11 по 13 тиждень в обох групах не було виявлено статистично значної різниці: в групі ІІА пульсаційний індекс дорівнював 1,95±0,39 та 1,88±0,61 в групі ІІ В (Uемп = 341,5; р>0,05). Дослідження корреляцій вмісту вітаміну D в крові жінок із показниками ПІ в маткових артеріях в 1 триместрі вагітності виявило статистично значимий сильний зворотній зв’язок: rs = - 0,811; p < 0,01 в групі ІІ А та rs = - 0,715; p<0,01 в групі ІІ В. Аналіз перинатальних результатів показав, що у вагітних з вихідним дефіцитом 25(ОН)D3 в крові без додаткової до ВМК дотації препарату холекальциферолу достовірно частіше спостерігався розвиток клініки прееклампсії, ніж у групі, яка отримувала VD додатково до ВМК (24 % проти 6,9 %; F = 0,0014; p<0,01). Крім того, в групі ІІА достовірно частіше відзначалися передчасні пологи (36% проти 17,2%; F = 0,0037; p < 0,01), відсоток розродження шляхом кесаревого розтину (48% проти 27,6 %; F= 0,0055; p<0,05) та синдрому затримки розвитку плоду (16% проти 3,45%; F = 0,0081; p<0,01).
ВИСНОВКИ.
У жінок з групи ризику розвитку ПЕ є доцільним визначення вітамін D статусу і оптимальним часом для цього є етап планування вагітності або перший триместр вагітності, бажано до першої хвилі інвазії трофобласту, що дозволить провести таргетну своєчасну корекцію порушеного вітамін D статусу.
Використання мультифакторіального методу прогнозування виникнення ПЕ у жінок із групи ризику розвитку прееклампсії, а саме визначення вітамін D статусу і обов’язкове визначення гемодинамичних параметрів в МА шляхом доплерометрії під час першого скрінінгу є зручним, доступним методом, якій може бути рекомендований для впровадження в практичну діяльність лікарів, що надають антенатальну допомогу.