ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ У ВАГІТНИХ З АЛОГЕННИМ ПЛОДОМ

Широке використання допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) завдячує стрімкому розвитку біомедичної науки. Однак, прогрес стикається з невпинним погіршення репродуктивного здоров’я населення, тому дефі- цит знань на сьогоднішній день щодо теоретичних та практичних аспектів залишається значним. Попри вдосконалення методик маніпуляції з донорсь- кими ооцитами та наявними визначними успіхами щодо акушерських та перинатальних наслідків у випадках вагітності з повністю алогенним плодом, нез’ясованими лишаються реальні фактичні дані щодо частоти виникнення ускладнень перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду в даної категорії пацієнток.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ – проаналізувати дані щодо акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом, та факторів, що здатні впливати на них, зокрема, психологічного статусу пацієнток.
РЕЗУЛЬТАТИ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Встановлено, що фактор відсутності генетичного споріднення плода з матір’ю здатний викликати напруження або зрив механізмів імунотолерантності, який може призводити як до втрат вагітності, так і розвитку гестаційних гіпертензивних розладів. Існують докази щодо статистично значимих від- мінностей і серед інших акушерських та перинатальних ускладнень, як- от: зростання частоти передчасних пологів, низької маси тіла дитини при народженні, гестаційного діабету, післяпологових кровотеч, розроджень шляхом кесаревого розтину, потреби у гемотрансфузії у післяпологовому/ післяопераційному періодах. Дані є особливо суперечливими щодо частоти розвитку акушерських та перинатальних ускладнень у сурогатних матерів, які, попри ретельну оцінку стану здоров’я до залучення до програми сурогатного материнства, все ж характеризуються порівнюваною частотою ускладнень, типових для перебігу вагітності, що настала в результаті ЕКЗ.
Подальшого вивчення потребує аспект психологічного статусу пацієнток з алогенним плодом, оскільки багато з них досить гостро сприймають як факт

генетичної чужорідності плода, так і часто неефективне лікування непліддя раніше (стосовно пацієнток, у яких були застосовані донорські ооцити). Так як лікування з використанням методів ДРТ часто вимагає від клініциста та пацієнта готовності до ухвалення непростих рішень, особливо доцільною постає робота з перинатальним психологом не лише в рамках оцінки гото- вності пацієнток до участі у лікуванні, а й поточну корекцію порушень психологічного статусу та профілактику довготривалих наслідків для життя і здоров’я жінок.
ВИСНОВКИ
Сучасні дані свідчать про високу частоту акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом. Поряд з тим, що більшість таких пацієнток, які залучені до програм сурогатного материнства, мають необтяжений репродуктивний та соматичний анамнез, рівні вищеназваних ускладнень є порівнюваними, а іноді й вищими за такі серед пацієнток, що залучені до програм ЕКЗ із використанням власних ооцитів. Дослідники також відзначили значний вплив психологічного статусу цих жінок на перебіг вагітності, пологів і післяпологовий періоду, зокрема, в контексті сприйняття генетичної чужорідності плода. Тому є очевидна необхідність дослідження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом та можливих шляхів їх зниження, зокрема, за умови відповідної прегравідарної підготовки та вдосконаленого антенатального супроводу із залученням перинатального психолога.