Встановити особливості психологічного статусу вагітних із HCV- інфекцією для профілактики їх порушення в прегравідарний період
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Проведено проспективну оцінку психологічного статусу 100 пацієнток, розподілених на дві групи: Основна група (ОГ)- 60 вагітних, із хронічним гепатитом С (HCV- інфекцією) у фазі реактивації (з наявністю позитивного результату методом імуноферментного аналізу на анти-HCV), контрольна група (КГ) – 40 здорових вагітних. Вагітним пропонувалася робота з опитувальниками за наступними методиками: оцінка параметрів рівня тривоги (HARS) по Гамільтону, тест Спілбергера-Ханіна, опитувальник якості життя sf-36. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» і «Statistica 8.0». Статистично значущими прийнято відмінності при p<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
У І триместрі вагітні з HCV- інфекцією мали підвищений рівень тривоги (Me [Q1–Q2]) як соматичної (4,0 [0,5–6,0] та 0,0 [0,0–1,5] відповідно до КГ; психічної (4,0 [2,5–6,0] та 1,0 [0,0–2,0] відповідно; нейро-вегетативної (2,0 [1,0–4,0] та 0,0 [0,0–2,0], відповідно; так і в сукупності сумарної тривоги (12,0 [5,0–15,5] та 2,0 [0,0–5,0], відповідно. У II триместрі зберігалася достовірна різниця сумарної тривоги (10,0 [6,0–15,0] та 6,0 [2,0–11,0] відповідно у вагітних із HCV- інфекцією при порівнянні зі здоровими вагітними за всіма параметрами, особливо за рахунок психічного компонента (4,0 [2,0–7,0] та 1,0 [0,0–3,0], відповідно. У III триместрі високий рівень відмінностей був виявлений лише за психічним компонентом, який за медіаною в 2 рази перевищував рівень психічної тривоги у вагітних ОГ (4,0 [1,0–6,0] та 2,0 [0,0– 3,0] відповідно; відзначалося зниження сумарної оцінки ЯЖ (46,0 [42,0–51,0] та 52,0 [46,0–56,5], відповідно за всіма параметрами, крім оцінки сім’ї (8,0 [6,0–8,0] і 8,0 [7,0–8,0].
ВИСНОВКИ.
HCV- інфекція у період вагітності є фактором ризику розвитку тривоги та характеризуються підвищенням рівня тривоги та зниженням якості життя протягом всієї вагітності, особливо за рахунок психічного компонента, що вказує на необхідність вивчення взаємозв’язку між даними факторами та частотою ускладнень перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду, а також стану новонароджених у цих жінок та можливих шляхів корекції психологічного статусу для зменшення частоти акушерських та перинатальних ускладнень в прегравідарний період.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.