СТАН ОБІЗНАНОСТІ ПАЦІЄНТОК, З ОСНОВНИМИ ГЕСТАЦІЙНИМИ РИЗИКАМИ, ПОВ’ЯЗАНИМИ З НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ ТІЛА.СТАН ОБІЗНАНОСТІ ПАЦІЄНТОК, З ОСНОВНИМИ ГЕСТАЦІЙНИМИ РИЗИКАМИ, ПОВ’ЯЗАНИМИ З НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ ТІЛА.
СТАН ОБІЗНАНОСТІ ПАЦІЄНТОК, З ОСНОВНИМИ ГЕСТАЦІЙНИМИ РИЗИКАМИ, ПОВ’ЯЗАНИМИ З НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ ТІЛА.
За даними літератури приблизно третина жінок репродуктивного віку у всьому світі мають надлишкову масу тіла або ожиріння. Сучасні дослідження показують, що надмірний ІМТ та надлишкове ГЗМТ які є найпоширенішими факторами ризику патологічного перебігу вагітності, пологів, що погіршують перинатальні наслідки. У вагітних з надлишковою масою тіла у порівнянні з жінками з нормальною масою тіла частіше виникають: гестаційний діабет (3,5–9,5% проти 1,2–4,1%), гіпертензивні розлади (1,4–13,5 % проти 0,7–4,8%), кесарів розтин (10,4–36,2% проти 7,7–22,3%), передчасні пологи (6,4–30,7% проти 5,4–19,6%), перебування новонароджених у відділенні інтенсивної терапії (6,0–33,2% проти 4,3–9,3%).
МЕТА. З’ясувати, чи жінки, які вступили у вагітність з надлишковою масою тіла усвідомлювали підвищені ризики перебігу гестаційного періоду, пов’язані з високим індексом маси тіла (ІМТ) та бар’єри та обмеження у жінок для оптимізації маси тіла до зачаття.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ. У дослідження було включено 117 вагітних, з яких першу групу склали 68 жінок з надлишковою (ІМТ 25,0–29,9 кг/м2), у другу – 49 з нормальною (ІМТ 18,5–24,9 кг/м2) масою тіла до вагітності у віці від 18 до 45 років. Використано два опитувальника: «Опитувальник про оцінку рівня знань жінок про ризики, пов’язані з надлишковою масою тіла під час вагітності», запропонованого Австралійськими дослідниками Nitert MD et al та «Бар’єри та обмеження, які мали жінки для оптимізації маси тіла до зачаття». Пацієнтки заповнювали представлені опитувальники самостійно під час першого візиту (9–12 тижнів). Обробляли матеріал із використанням пакету статистичного аналізу на базі Microsoft Excel та пакету статистичного аналізу Statistica 10.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Більшість жінок (82,8%) знали, що надмірна вага підвищує загальний ризик ускладнень вагітності незалежно від ІМТ жінки. Підтверджено недооцінку ризику діабету, кесаревого розтину, передчасних пологів і негативних перинатальних наслідків, особливо вроджених аномалій плода, якщо втрата ваги відбувається до зачаття. Шанси недооцінки високого ступеня ризику оперативного розродження у пацієнток з надлишковою масою тіла становили (OR=3,80; 95% CІ:1,83–7,87; р<0,001 та OR=3,69; 95% CІ:1,58-8,64; р=0,004), передчасних пологів (OR=2,96; 95% CІ:1,47–5,95; р=0,003 та OR=2,99; 95% CІ:1,31–6,83; р=0,015), несприятливих неонатальних наслідків (OR=2,96; 95% CІ:1,47–5,95; р=0,0031) та, особливо вроджених аномалій розвитку (OR=5,50; 95% CІ:2,62–11,54; р<0,001 та OR=12,38; 95% CІ:4,56-33,58; р<0,001) відповідно серед пацієнток першої та другої груп. Згідно з другим опитувальником, найбільш вагомими чинниками, що на думку опитуваних обмежували можливість оптимізації ваги на прегравідарному етапі, були: відсутність підтримки з боку сім’ї та колег по роботі з приводу втрати маси тіла у 59 (86,8%) та 3 (4,4%) пацієнток, асоціювання надмірної маси тіла із спадковістю і тому неможливістю втрати ваги у 48 (70,6%) та 12 (17,6%), неодноразові спроби втратити вагу, проте не систематизовано, тому поверталися до попередньої маси тіла у 45 (66,2%) та 8 (11,8%), недостатня обізнаність щодо зростання ризиків акушерських ускладнень при надлишковій масі тіла у 29 (42,6%) та 18 (26,5%) та відсутність інформування медичних працівників щодо необхідності оптимізації ваги перед зачаттям з метою зменшення негативних наслідків вагітності та пологів у 29 (42,6%) та 17 (25,0%) пацієнток відповідно із сильним та помірним впливом. Половина вагітних пов’язували надмірну вагу з низьким економічним статусом купувати продукти здорового харчування та займатися спортом. Більш ніж половина учасниць були також переконані, що ризики, пов’язані з надлишковою масою тіла/ожирінням є перебільшеними. Тільки 14,7% жінок повідомили, що задоволені своїм виглядом, станом здоров’я і не мали необхідності втрати ваги.
ВИСНОВКИ. Представлені докази того, що більшість жінок правильно визначають, що надмірна маса тіла збільшує загальний ризик ускладнень вагітності незалежно від ІМТ самої жінки. Проте, продемонстровані достовірні шанси недооцінки високого ступеня ризику оперативного розродження, передчасних пологів, несприятливих неонатальних наслідків, та особливо вроджених аномалій розвитку у пацієнток з надлишковою масою тіла. Підтверджено недооцінку зменшення ризику розвитку цукрового діабету, кесаревого розтину, перед- часних пологів та негативних перинатальних наслідків, а особливо аномалій розвитку плода при втраті ваги до зачаття. Встановлено, що основними перешкодами для оптимізації ваги до вагітності були недостатні базові знання щодо ризику материнських, особливо перинатальних ускладнень під час вагітності і в пологах, пов’язаних з надлишковою масою тіла, сімейна культура і звички, невдалі неодноразові несистематизовані спроби втратити вагу, обмаль інформації та консультування медичних працівників з приводу цієї проблематики. Залишається актуальним розробка програм, спрямованих на покращення знань жінок про надлишкову масу тіла, як фактора високого акушерського та перинатального ризику, та моделювання способу життя з метою оптимізації маси тіла на прегравідарному етапі і утриманні її після пологів.