КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ТЕРАПІЇ ДИСМЕНОРЕЇ У ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ

Показники репродуктивного здоров’я жінки на сьогодні залишаються досить низькими, причому за останні десятиліття відзначено погіршення репродуктивного здоров’я дівчаток-підлітків. Однією з проблем є дисменорея, яку діагностують у 43–90% підлітків. Її частота в структурі гінекологічної захворюваності дівчат-підлітків коливається від 7,9 до 22%. Цей показник підвищується з гінекологічним віком і досягає піку на 5-му році після менархе, а потім поступово знижується.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ: дати оцінку клінічних проявів дисменореї та ефективності терапії у дівчат-підлітків.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
В дослідженні прийняли участь 52 пацієнтки, які звернулися до дитячого гінеколога з приводу болючих менструацій або для профілактичного огляду. Всі вони пройшли ультразвукову діагностику (УЗД) органів малого тазу. Зайого результатами патології органів репродуктивної системи виявлено не було. Також, пацієнткам було запропоновано заповнення розробленої анкети. На підставі даних анамнезу, гінекологічного огляду та УЗД встановлено діагноз «Первинна дисменорея». Вік пацієнток знаходився в межах 10-17 років.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Клінічна картина у всіх дівчат характеризувалася болем, що локалізувався у нижніх ділянках живота. Крім того, 10 (19,2%) пацієнток вказала на поєднання зазначеного болю з іррадіацією його у поперек. У переважної біль- шості, а саме у 38 (73,1%) дівчат, біль виникав у перші 4 години від початку менструації і тривав першу добу, а у 8 (15,4%) – до 48 годин. У 6 (11,5%) пацієнток больові відчуття з’являлись за 1–2 доби до менструації і тривали протягом 3–4 діб.
За результатами анкетування у 28,8% дівчат біль супроводжувався вегета- тивними (здуття живота, нудота, тенезми, гіпертермія, пітливість, діарея) та у 38,5% – вегетосудинними (непритомність, тахібрадікардія, головний біль, набряки) проявами. Значно рідше мали місце обмінні (блювота, поліурія, свербіж, біль у суглобах) та психоемоційними порушення (дратівливість, депресія, булімія, анорексія), що склало 5,8 % та 13,5 %, відповідно.
Маніфестація симптомів дисменореї у 22 пацієнток, що склало 42,3%, відбувалася з менархе, а у 30 (57,7%) – впродовж 1–1,5 року після нього. Частина дівчат мала обтяжений спадковий анамнез, а саме наявність дисменореї або ендометріозу у матері – у 11 (21,2%) та у 8 (15,4%), відповідно. Переважна більшість пацієнток вказали на ефективність нестероїдних протизапальних лікарських засобів стосовно всіх симптомів дисменореї, в тім 5 дівчат, що склало 9,6 %, потребували збільшення кількості пігулок або зміни препарату. У подальшому, 3 (5,8%) пацієнткам, враховуючи неефективність терапії нестероїдними протизапальними лікарськими засобами, були реко- мендовані комбіновані оральні контрацептиви.
ВИСНОВКИ
Результати проведеного дослідження свідчать, що клінічні прояви первинної дисменореї у дівчат дуже різноманітні і характеризуються болем у поєднанні з вегетосудинними (38,5%), психоемоційними (13,5%) та обмінними (5,8%) порушеннями.
У переважної більшість пацієнток (90,4%) доведена ефективність нестероїдних протизапальних лікарських засобів стосовно всіх симптомів дисме- нореї. Однак, у дівчат з групу ризику розвитку ендометріозу, які мають обтяжений спадковий анамнез, встановлено зменшення або неефективність нестероїдних протизапальних лікарських засобів.