ЕПІГЕНЕТИЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РЕПРОДУКТИВНОГО
ЗДОРОВ’Я ЖІНОК ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ, МЕШКАНОК
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ COVID-19
Коронавірусна хвороба (COVID-19), ідентифікована в Китаї наприкінці
2019 року, є надзвичайно актуальною проблемою для здоров’я людства.
Визначення епігенетичних факторів в інфікованих коронавірусом жінок
є надзвичайно актуальним, оскільки дасть змогу поглиблено зрозуміти
патогенез розвитку тяжкої форми перебігу COVID-19 та предиктори такого
перебігу. Дослідження факторів спадкової схильності до інфікування SARS-
CoV-2, вивчення значущих факторів ризику інфікування та особливостей
клінічного перебігу COVID-19 дасть змогу створити детальний опис груп
ризику тяжкого перебігу.
МЕТОЮ дослідження було надання характеристики епігенетичних
факторів COVID-19 жінок фертильного віку, мешканок Харківської області,
що перенесли коронавірусне інфікування.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ.
Проведено клініко-епідеміологічні дослідження в популяції жінок
фертильного віку, мешканок Харківської області, які перенесли коронавірусне
інфікування. Серед 100 жінок, які заразилися вірусом, було поширено
оригінальну комплексну анкету, що охоплює широкий спектр медичних і
соціально-біологічних факторів ризику. Подальші обстеження та інтерв’ю
проведено у 26 з цих жінок. Анкета охоплювала широкий спектр запитань,
у тому числі загальну інформацію, соціальний статус, умови праці, звички
до куріння та вживання алкоголю, історію сексуального здоров’я, а також
лікарську співбесіду.
РЕЗУЛЬТАТИ проведеного дослідження показали, що значна частка
опитаних жінок стикається з несприятливими умовами праці. 7,7% повідомили
про регулярний, а 11,5% – про епізодичний вплив хімічно шкідливого
середовища. Близько 19,2% вказали на постійне, а 34,6% – на періодичне
нервове напруження, пов’язане з роботою. Крім того, 7,7% респондентів
визначили постійні фізичні небезпеки на своєму робочому місці, а 23,1%
зазнали професійної шкоди. Серед партнерів-чоловіків 3,8% постійно і 23,1%
час від часу контактували зі шкідливими парами або хімічними речовинами
на роботі. Епігенетичні фактори ризику визначали за допомогою клініко-
генеалогічної карти. Професійні шкідливості були відсутні до та після
інфікування COVID-19 у 19,2% та 15,4% жінок, відповідно. Щодо шкідливих
звичок, то 26,9% і 23,1% жінок не курили до та після інфікування COVID-19,
тоді як 3,8% і 7,7% вживали алкоголь. Перенесені захворювання, такі як
краснуха та хвороба Боткіна, визначені як потенційні епігенетичні фактори у
3,8% жінок.
ВИСНОВКИ.
Це дослідження пропонує поглиблене розуміння епігенетичних факторів
ризику COVID-19 серед жінок дітородного віку, висвітлюючи потенційний
вплив умов праці та звичок способу життя.
Встановлено, що серед визначених епігенетичних факторів ризику, які
можуть прямо чи опосередковано впливати на поширення коронавірусного
інфікування в жінок мешканок Харківської області, особливої уваги лікаря
потребують такі: наявність контакту із фізичними та хімічними агентами,
перенесені захворювання та стани, наявність шкідливих звичок, що може
мати значення для поширення захворювання у жінок. З’ясовано, що серед
епігенетичних факторів COVID-19 мають значення перенесені захворювання
та стани – краснуху перенесли 3,8% жінок до захворювання на COVID-19,
хворобу Боткіна – 3,8% та 3,8% жінок до та після хвороби.
ЗДОРОВ’Я ЖІНОК ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ, МЕШКАНОК
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ COVID-19
Коронавірусна хвороба (COVID-19), ідентифікована в Китаї наприкінці
2019 року, є надзвичайно актуальною проблемою для здоров’я людства.
Визначення епігенетичних факторів в інфікованих коронавірусом жінок
є надзвичайно актуальним, оскільки дасть змогу поглиблено зрозуміти
патогенез розвитку тяжкої форми перебігу COVID-19 та предиктори такого
перебігу. Дослідження факторів спадкової схильності до інфікування SARS-
CoV-2, вивчення значущих факторів ризику інфікування та особливостей
клінічного перебігу COVID-19 дасть змогу створити детальний опис груп
ризику тяжкого перебігу.
МЕТОЮ дослідження було надання характеристики епігенетичних
факторів COVID-19 жінок фертильного віку, мешканок Харківської області,
що перенесли коронавірусне інфікування.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ.
Проведено клініко-епідеміологічні дослідження в популяції жінок
фертильного віку, мешканок Харківської області, які перенесли коронавірусне
інфікування. Серед 100 жінок, які заразилися вірусом, було поширено
оригінальну комплексну анкету, що охоплює широкий спектр медичних і
соціально-біологічних факторів ризику. Подальші обстеження та інтерв’ю
проведено у 26 з цих жінок. Анкета охоплювала широкий спектр запитань,
у тому числі загальну інформацію, соціальний статус, умови праці, звички
до куріння та вживання алкоголю, історію сексуального здоров’я, а також
лікарську співбесіду.
РЕЗУЛЬТАТИ проведеного дослідження показали, що значна частка
опитаних жінок стикається з несприятливими умовами праці. 7,7% повідомили
про регулярний, а 11,5% – про епізодичний вплив хімічно шкідливого
середовища. Близько 19,2% вказали на постійне, а 34,6% – на періодичне
нервове напруження, пов’язане з роботою. Крім того, 7,7% респондентів
визначили постійні фізичні небезпеки на своєму робочому місці, а 23,1%
зазнали професійної шкоди. Серед партнерів-чоловіків 3,8% постійно і 23,1%
час від часу контактували зі шкідливими парами або хімічними речовинами
на роботі. Епігенетичні фактори ризику визначали за допомогою клініко-
генеалогічної карти. Професійні шкідливості були відсутні до та після
інфікування COVID-19 у 19,2% та 15,4% жінок, відповідно. Щодо шкідливих
звичок, то 26,9% і 23,1% жінок не курили до та після інфікування COVID-19,
тоді як 3,8% і 7,7% вживали алкоголь. Перенесені захворювання, такі як
краснуха та хвороба Боткіна, визначені як потенційні епігенетичні фактори у
3,8% жінок.
ВИСНОВКИ.
Це дослідження пропонує поглиблене розуміння епігенетичних факторів
ризику COVID-19 серед жінок дітородного віку, висвітлюючи потенційний
вплив умов праці та звичок способу життя.
Встановлено, що серед визначених епігенетичних факторів ризику, які
можуть прямо чи опосередковано впливати на поширення коронавірусного
інфікування в жінок мешканок Харківської області, особливої уваги лікаря
потребують такі: наявність контакту із фізичними та хімічними агентами,
перенесені захворювання та стани, наявність шкідливих звичок, що може
мати значення для поширення захворювання у жінок. З’ясовано, що серед
епігенетичних факторів COVID-19 мають значення перенесені захворювання
та стани – краснуху перенесли 3,8% жінок до захворювання на COVID-19,
хворобу Боткіна – 3,8% та 3,8% жінок до та після хвороби.
