ДЕТЕКЦІЯ СТОРОЖОВИХ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ У ХВОРИХ З РАННІМИ СТАДІЯМИ РАКУ ТІЛА ТА ШИЙКИ МАТКИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ІМТ
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Оцінити результати картування сторожових лімфатичних вузлів (СЛВ) у хворих з ранніми стадіями раку тіла та шийки матки в залежності від індексу маси тіла (ІМТ).
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Проведено ретроспективне когортне дослідження на базі гінекологічного відділення БМЦ ОНМедУ в період з 2019–2023 рр., у яке було включено 78 пацієнток з раком ендометрія (РЕ) низького і середнього ризиків метастазування, та раком шийки матки (FIGO стадії IA,IB1-2,IIA, без ураження параметрія); що перенесли лапароскопічну гістеректомію з ICG маркуванням СЛВ. Хворих було поділено на 3 групи: 1) ІМТ<30 (47%, n= 35); 2) ІМТ 30-39 (38%, n=32); 3) ІМТ ≥40 (15%, n=11). Середній вік на момент операції становив 63 р. (діапазон 46–77 р.) Кожній пацієнтці було виконано ін’єкцію на шийці матки в умовних 4 точках (1, 5, 7, 11 годинах) шляхом підслизового внутрішньоцервікального введення 1 мл розчину ICG (розведення 25 мг порошку ICG в 5 мл стерильної води). Через 15 хв. виконувалась оцінка прокрашування лімфатичних протоків та СЛВ.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Тривалість процедури дисекції та вилучення маркованих СЛВ становила в 1, 2 і 3 групах відповідно 15±3, 15±4 і 26±4 хв. У 8/11 хворих 3 групи проводився широкий розтин очеревини для візуалізації заочеревинного простору з метою ідентифікації СЛВ. Інтраопераційно білатеральне прокрашування СЛВ спостерігалося у 47 хворих (60,2 %), унілатеральне- у 18 хворих (23,1 %), відсутність – у 13 хворих (16,7 %). Сукупний показник білатерального та унілатерального виявлення СЛВ в 1 та 2 групах був майже ідентичний, і становив у 1 групі – 90,3 %, у 2 групі- 89,7 %. Пацієнтки 3 групи мали значно нижчий показник виявлення СЛВ (50,1%) порівняно з хворими 1 та 2 груп.
ВИСНОВКИ.
Наявність ожиріння ускладнює проведення процедури картування СЛВ, що проявляється збільшенням тривалості втручання в 1,7 рази та зниженням частоти виявлення СЛВ на 39,8 % – 40,4% в порівнянні з пацієнтками без ожиріння. Але більше значення мають індивідуальні особливості будови лімфатичної системи, які можуть унеможливлювати виявлення СЛВ. Необхідно шукати рішення для покращення результатів процедури при коморбідному ожирінні у хворих з ранніми стадіями раку тіла та шийки матки.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Оцінити результати картування сторожових лімфатичних вузлів (СЛВ) у хворих з ранніми стадіями раку тіла та шийки матки в залежності від індексу маси тіла (ІМТ).
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Проведено ретроспективне когортне дослідження на базі гінекологічного відділення БМЦ ОНМедУ в період з 2019–2023 рр., у яке було включено 78 пацієнток з раком ендометрія (РЕ) низького і середнього ризиків метастазування, та раком шийки матки (FIGO стадії IA,IB1-2,IIA, без ураження параметрія); що перенесли лапароскопічну гістеректомію з ICG маркуванням СЛВ. Хворих було поділено на 3 групи: 1) ІМТ<30 (47%, n= 35); 2) ІМТ 30-39 (38%, n=32); 3) ІМТ ≥40 (15%, n=11). Середній вік на момент операції становив 63 р. (діапазон 46–77 р.) Кожній пацієнтці було виконано ін’єкцію на шийці матки в умовних 4 точках (1, 5, 7, 11 годинах) шляхом підслизового внутрішньоцервікального введення 1 мл розчину ICG (розведення 25 мг порошку ICG в 5 мл стерильної води). Через 15 хв. виконувалась оцінка прокрашування лімфатичних протоків та СЛВ.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Тривалість процедури дисекції та вилучення маркованих СЛВ становила в 1, 2 і 3 групах відповідно 15±3, 15±4 і 26±4 хв. У 8/11 хворих 3 групи проводився широкий розтин очеревини для візуалізації заочеревинного простору з метою ідентифікації СЛВ. Інтраопераційно білатеральне прокрашування СЛВ спостерігалося у 47 хворих (60,2 %), унілатеральне- у 18 хворих (23,1 %), відсутність – у 13 хворих (16,7 %). Сукупний показник білатерального та унілатерального виявлення СЛВ в 1 та 2 групах був майже ідентичний, і становив у 1 групі – 90,3 %, у 2 групі- 89,7 %. Пацієнтки 3 групи мали значно нижчий показник виявлення СЛВ (50,1%) порівняно з хворими 1 та 2 груп.
ВИСНОВКИ.
Наявність ожиріння ускладнює проведення процедури картування СЛВ, що проявляється збільшенням тривалості втручання в 1,7 рази та зниженням частоти виявлення СЛВ на 39,8 % – 40,4% в порівнянні з пацієнтками без ожиріння. Але більше значення мають індивідуальні особливості будови лімфатичної системи, які можуть унеможливлювати виявлення СЛВ. Необхідно шукати рішення для покращення результатів процедури при коморбідному ожирінні у хворих з ранніми стадіями раку тіла та шийки матки.