УСКЛАДНЕНИЙ ПУБЕРТАТ – ФАКТОР РИЗИКУ ПОРУШЕНЬ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ У ЖІНОК

УСКЛАДНЕНИЙ ПУБЕРТАТ – ФАКТОР РИЗИКУ ПОРУШЕНЬ
РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ У ЖІНОК

Одним із основних періодів життя жінки є пубертатний період, в якому
завершується формування гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникових зв’язків, що
має в майбутньому значення для функціонування репродуктивної системи.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Визначити зв’язок між ускладненим перебігом пубертату і характером
реалізації репродуктивної функції у жінок для виявлення прогностично
значущих факторів ризику розвитку порушень.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
За результатами медико-соціального аудиту (інтерв’ю, анкетування)
і клінічного обстеження проведена оцінка репродуктивної функції у 120
жінок віком 20–28 років в співставленні з особливостями перебігу пубертату.
Ускладненим перебігом вважали: наявність гінекологічної патології (порушень
менструальної функції, доброякісних пухлин яєчників, запальних захворювань
статевих органів), соматичної патології (інфекції сечовидільних шляхів,
ЛОР-органів), ендокринної патології (захворювань щитоподібної залози,
ожиріння). Всі обстежені пацієнтки мали ускладнений перебіг пубертату.
Cеред обстежених порушення репродуктивної функції мали 80(66,6%) жінок.
Серед різних форм порушень репродуктивної функції, враховуючи частоту і
тяжкість наслідків, були розглянуті такі форми як непліддя і невиношування
вагітності (самовільні викидні до 12 тижнів). Для з’ясування факторів ризику
розвитку порушень репродуктивної функції у жінок з обтяженим перебігом
пубертату всі пацієнтки були розподілені на групи: 1 група – 40 (33,3%)
жінок з непліддям; 2 група – 40 (33,3%) з невиношуванням; 3 група – 40
(33,3%) жінок без порушень репродуктивної функції. Отримані результати
оброблені статистично за допомогою програмного забезпечення STATISTICA
v.10 з використанням критерія χ2 Пірсона.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ.
Аналізуючи характер причин, обтяжуючих перебіг пубертату встановлено,
що саме гінекологічна патологія найчастіше поєднувалась з розвитком
порушень репродуктивної функції у жінок фертильного віку: у жінок
1групи – 45±7,9%, 2 групи – 77,5±6,%, 3 групи – 52,5±7,9%. Серед форм
порушень менструальної функції в пубертаті частіше мали місце опсоменорея
(в 1 групі- у 37,5±7,7%, в 2 групі- у 65±7,5%, в 3 групі – у 40±7,8%жінок);
рідше – аномальні маткові кровотечі (7,5±4,2%, 12,5±5,2% і 12,5±5,2% жінок
відповідно). Опсоменорея достовіно (р<0,05) частіше спостерігалась у
пацієнток з 2 групи. Аналіз часу настання менархе показав, що раннє менархе
відмічали 10±4,7% жінок 1 групи, 7,5±4,2% – 2 групи і 10±4,7% – 3 групи,
пізнє менархе відповідно – 47,5±7,9%, 25±6,9%, 12,5±5,2% жінок. Порівняльний
аналіз частоти і форм порушень менструальної функції у жінок з різними
формами репродуктивної функції не показав статистично значущої різниці
крім часу настання менархе: пізнє менархе достовірно частіше виявлялось
у жінок з непліддям (р<0,05). Оцінка якісних показників свідчить, що саме
цей показник має найбільш високу прогностичну значущість для непліддя
(р=0,001, χ 2 = 10,7, dF=1).

ВИCНОВКИ.
Отримані результати дозволяють стверджувати, що ускладнений
перебіг пубертату є підгрунтям для розвитку репродуктивних порушень
у фертильному віці. Серед різних форм ускладнень, які пов’язані з
гінекологічними, соматичними, інфекційними факторами, найчастіше
відмічається гінекологічна патологія, а саме порушення менструальної
функції. Встановлено, що для такої тяжкої форми порушення репродуктивної
функції як первинне непліддя фактором ризику є час настання менархе,
а саме пізнє менархе. Визначений тісний зв’язок скеровує на формування
програм спостереження за перебігом пубертату з врахуванням прогностичних
критеріїв для попередження даної гінекологічної патології і збереження
репродуктивної функції