УСКЛАДНЕНИЙ ПУБЕРТАТ – ФАКТОР РИЗИКУ ПОРУШЕНЬ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ У ЖІНОК
УСКЛАДНЕНИЙ ПУБЕРТАТ – ФАКТОР РИЗИКУ ПОРУШЕНЬ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ У ЖІНОК
Одним із основних періодів життя жінки є пубертатний період, в якому завершується формування гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникових зв’язків, що має в майбутньому значення для функціонування репродуктивної системи.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ. Визначити зв’язок між ускладненим перебігом пубертату і характером реалізації репродуктивної функції у жінок для виявлення прогностично значущих факторів ризику розвитку порушень.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. За результатами медико-соціального аудиту (інтерв’ю, анкетування) і клінічного обстеження проведена оцінка репродуктивної функції у 120 жінок віком 20–28 років в співставленні з особливостями перебігу пубертату. Ускладненим перебігом вважали: наявність гінекологічної патології (порушень менструальної функції, доброякісних пухлин яєчників, запальних захворювань статевих органів), соматичної патології (інфекції сечовидільних шляхів, ЛОР-органів), ендокринної патології (захворювань щитоподібної залози, ожиріння). Всі обстежені пацієнтки мали ускладнений перебіг пубертату. Cеред обстежених порушення репродуктивної функції мали 80(66,6%) жінок. Серед різних форм порушень репродуктивної функції, враховуючи частоту і тяжкість наслідків, були розглянуті такі форми як непліддя і невиношування вагітності (самовільні викидні до 12 тижнів). Для з’ясування факторів ризику розвитку порушень репродуктивної функції у жінок з обтяженим перебігом пубертату всі пацієнтки були розподілені на групи: 1 група – 40 (33,3%) жінок з непліддям; 2 група – 40 (33,3%) з невиношуванням; 3 група – 40 (33,3%) жінок без порушень репродуктивної функції. Отримані результати оброблені статистично за допомогою програмного забезпечення STATISTICA v.10 з використанням критерія χ2 Пірсона.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ. Аналізуючи характер причин, обтяжуючих перебіг пубертату встановлено, що саме гінекологічна патологія найчастіше поєднувалась з розвитком порушень репродуктивної функції у жінок фертильного віку: у жінок 1групи – 45±7,9%, 2 групи – 77,5±6,%, 3 групи – 52,5±7,9%. Серед форм порушень менструальної функції в пубертаті частіше мали місце опсоменорея (в 1 групі- у 37,5±7,7%, в 2 групі- у 65±7,5%, в 3 групі – у 40±7,8%жінок); рідше – аномальні маткові кровотечі (7,5±4,2%, 12,5±5,2% і 12,5±5,2% жінок відповідно). Опсоменорея достовіно (р<0,05) частіше спостерігалась у пацієнток з 2 групи. Аналіз часу настання менархе показав, що раннє менархе відмічали 10±4,7% жінок 1 групи, 7,5±4,2% – 2 групи і 10±4,7% – 3 групи, пізнє менархе відповідно – 47,5±7,9%, 25±6,9%, 12,5±5,2% жінок. Порівняльний аналіз частоти і форм порушень менструальної функції у жінок з різними формами репродуктивної функції не показав статистично значущої різниці крім часу настання менархе: пізнє менархе достовірно частіше виявлялось у жінок з непліддям (р<0,05). Оцінка якісних показників свідчить, що саме цей показник має найбільш високу прогностичну значущість для непліддя (р=0,001, χ 2 = 10,7, dF=1).
ВИCНОВКИ. Отримані результати дозволяють стверджувати, що ускладнений перебіг пубертату є підгрунтям для розвитку репродуктивних порушень у фертильному віці. Серед різних форм ускладнень, які пов’язані з гінекологічними, соматичними, інфекційними факторами, найчастіше відмічається гінекологічна патологія, а саме порушення менструальної функції. Встановлено, що для такої тяжкої форми порушення репродуктивної функції як первинне непліддя фактором ризику є час настання менархе, а саме пізнє менархе. Визначений тісний зв’язок скеровує на формування програм спостереження за перебігом пубертату з врахуванням прогностичних критеріїв для попередження даної гінекологічної патології і збереження репродуктивної функції