ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДРТ У ЖІНОК ПІЗНЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ПІСЛЯ ГІСТЕРОСКОПІЧНОЇ МЕТРОПЛАСТИКИ
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДРТ У ЖІНОК ПІЗНЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ПІСЛЯ ГІСТЕРОСКОПІЧНОЇ МЕТРОПЛАСТИКИ
В умовах сьогодення матковий фактор, що зумовлений різною патологією порожнини матки, складаючи до 60% порушень репродуктивного здоров’я та зниження фертильного потенціалу у жінок, передбачає використання допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Науково обґрунтовано зв’язок вікового аспекту із частотою виникнення безпліддя. Позитивні результати ДРТ безпосередньо залежать від низки факторів, серед яких вік пацієнтки, акушерсько-гінекологічний анамнез, супутні патології, методи її корекції та багато інших. Однією із найбільш поширених форм вродженої маткової аномалії, яка у структурі гінекологічної захворюваності посідає провідне місце серед внітрішньоматкової патології, є внутрішньоматкова перегородка. Недостатньо вивчені репродуктивні результати у жінок пізнього репродуктивного віку після гістероскопічної метропластики.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ. Оцінка ефективності допоміжних репродуктивних технологій у жінок пізнього репродуктивного віку після гістероскопічної метропластики. Матеріали й методи дослідження. У ретроспективному дослідженні проаналізовано медичну документацію 102 жінок, яким внаслідок маткового фактора безпліддя, проведена гістероскопічна метропластика з подальшим застосуванням ДРТ. З усіх пацієнток 68 мали первинну форму безпліддя, 34 – вторинну форму безпліддя. Середній вік жінок становив (31,8±4,2) роки.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ. Частота вагітностей, що настали після хірургічної корекції, становила 83,9% (26/31), загальна кількість живонароджуваності на одне оперативне втручання склала 80,6% (25/31), а загальна живонароджуваність на вагітність становила 96,2% (25/26). Порівняння 26 вагітних і 5 безплідних жінок після гістероскопічної метропластики не виявило істотної різниці в кількості попередніх викиднів, особливостях лікування безпліддя в минулому, в анатомічному розташуванні внутрішньоматкової перегородки або наявності залишкової післяопераційної перегородки. У групі первинного безпліддя клінічна вагітність з допомогою ДРТ становила 45,68%, а живонародження – 38,9%, натомість в групі вторинного безпліддя клінічна вагітність становила – 55,45%, а рівень народжуваності склав 49% після гістероскопічної метропластики. У групі вторинного безпліддя різко знизилася частота викиднів, позаматкової вагітності та звиклого невиношування.
ВИСНОВОК. Застосування допоміжних репродуктивних технологій у жінок пізнього репродуктивного віку після гістероскопічної метропластики, має безумовно позитивні результати як щодо настання вагітності, так і щодо її виношування та живонародження. Частота настання вагітності після гістероскопічної резекції перегородки склала 83,9%. 80,6% пацієнток завагітніли самостійно. Загальна живонароджуваність на вагітність становила 96,2%.