АНАЛІЗ СОМАТИЧНОГО ТА РЕПРОДУКТИВНОГО АНАМНЕЗУ
У ВАГІТНИХ З АЛОГЕННИМ ПЛОДОМ
Розвиток допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на даному етапі
характеризується накопиченням великої кількості даних, які дозволяють
здійснити аналіз ефективності відповідних методів. Однак, особливості
реалізації програм сурогатного (замінного) материнства описані недостатньо.
Зокрема, відсутня чітка систематизована інформації щодо характеристик
соматичного та репродуктивного анамнезу жінок, залучених до відповідних
програм, а також акушерських та перинатальних ускладнень, які розвиваються
в даної категорії пацієнток.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ – провести порівняльний клініко-статистичний
аналіз соматичного та репродуктивного анамнезу, а також особливостей
перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у вагітних з алогенним
плодом та вагітних, що були залучені до програм ДРТ із власними ооцитами.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Було проведено клініко-статистичний аналіз медичної документації 200
пацієнток, які розподілені на дві групи: І група (основна) включала 150
вагітних, що були залучені до програм ДРТ з формуванням алогенного плоду,
ІІ група (контрольна) – 50 вагітних, яким виконувалися протоколи ДРТ з
використанням власних ооцитів жінки.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Встановлено, що частота реєстрації різноманітних ускладнень соматичного
та репродуктивного анамнезу серед вагітних з алогенним плодом є достовірно
нижчою у порівнянні з групою вагітних, що були залучені до програм ДРТ
з власними ооцитами. Серед ускладнень перебігу вагітності, пологів та
післяпологового періоду звертали на себе увагу достовірно вища частота
реєстрації гестаційної анемії у основній групі у порівнянні з контрольною,
в той час як частка пацієнток, розроджених шляхом операції кесаревого
розтину була достовірно нижчою серед вагітних з алогенним плодом. Аналіз
перинатальних наслідків виявив, що у основної групи показник середньої
маси новонародженого був достовірно нижчим у порівнянні з контролем.
ВИСНОВКИ.
Пацієнтки основної групи характеризуються достовірно нижчою
частотою виявлення факторів, що обтяжують соматичний та репродуктивний
анамнез. При цьому показники акушерських та перинатальних ускладнень є
порівняними або вищими відносно таких для контрольної групи. Таким чином,
обґрунтованою є необхідність вивчення патогенезу розвитку означених станів
та можливих методів профілактики відповідних ускладнень.
У ВАГІТНИХ З АЛОГЕННИМ ПЛОДОМ
Розвиток допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на даному етапі
характеризується накопиченням великої кількості даних, які дозволяють
здійснити аналіз ефективності відповідних методів. Однак, особливості
реалізації програм сурогатного (замінного) материнства описані недостатньо.
Зокрема, відсутня чітка систематизована інформації щодо характеристик
соматичного та репродуктивного анамнезу жінок, залучених до відповідних
програм, а також акушерських та перинатальних ускладнень, які розвиваються
в даної категорії пацієнток.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ – провести порівняльний клініко-статистичний
аналіз соматичного та репродуктивного анамнезу, а також особливостей
перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у вагітних з алогенним
плодом та вагітних, що були залучені до програм ДРТ із власними ооцитами.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Було проведено клініко-статистичний аналіз медичної документації 200
пацієнток, які розподілені на дві групи: І група (основна) включала 150
вагітних, що були залучені до програм ДРТ з формуванням алогенного плоду,
ІІ група (контрольна) – 50 вагітних, яким виконувалися протоколи ДРТ з
використанням власних ооцитів жінки.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Встановлено, що частота реєстрації різноманітних ускладнень соматичного
та репродуктивного анамнезу серед вагітних з алогенним плодом є достовірно
нижчою у порівнянні з групою вагітних, що були залучені до програм ДРТ
з власними ооцитами. Серед ускладнень перебігу вагітності, пологів та
післяпологового періоду звертали на себе увагу достовірно вища частота
реєстрації гестаційної анемії у основній групі у порівнянні з контрольною,
в той час як частка пацієнток, розроджених шляхом операції кесаревого
розтину була достовірно нижчою серед вагітних з алогенним плодом. Аналіз
перинатальних наслідків виявив, що у основної групи показник середньої
маси новонародженого був достовірно нижчим у порівнянні з контролем.
ВИСНОВКИ.
Пацієнтки основної групи характеризуються достовірно нижчою
частотою виявлення факторів, що обтяжують соматичний та репродуктивний
анамнез. При цьому показники акушерських та перинатальних ускладнень є
порівняними або вищими відносно таких для контрольної групи. Таким чином,
обґрунтованою є необхідність вивчення патогенезу розвитку означених станів
та можливих методів профілактики відповідних ускладнень.
