СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ
ЗАГРОЗИ ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГІВ
Передчасні пологи (ПП) є однією з найпоширеніших проблем під
час вагітності в усьому світі, а їх показник продовжує зростати протягом
останніх 20 років [Tanpradit K. et al., 2020; Zhang Y.J. et al., 2022]. Приблизно
15 мільйонів немовлят щорічно народжуються недоношеними у всьому
світі [Walani S.R., 2020]. ПП є основною причиною смертності дітей віком
до 5 років і новонароджених, а також основною причиною довгострокових
несприятливих прогнозів у дітей [Zhang Y.J. et al., 2022]. Етіологія ПП
багатофакторна. Психологічні розлади (депресія, тривога, стрес) під час
вагітності, можуть збільшити ризик несприятливих наслідків розродження,
у тому числі ПП [Staneva A. et al., 2015]. Тому, оцінювання сприйнятого
стресу та рівень стресу розглядають як значущі прогностичні фактори
ПП [Tanpradit K. et al., 2020]. Використання тестових методик, як однієї з
складових комплексного обстеження вагітних, дозволить розробити алгоритм
прогнозування, провести ранню діагностику відхилень у психологічному стані
вагітних та своєчасну їх корекцію з метою зниження ризику невиношування
вагітності та перинатальної патології [Siusiuka V.G. et al., 2022].
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ: провести оцінку діагностичної значущості
анамнестичних і клініко-психологічних факторів та розробити критерії
прогнозування загрози передчасних пологів.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Було проведено аналіз даних вагітних, які пройшли тестування у II та
на початку III триместра (скринінг – I етап дослідження). В основну групу
увійшли 30 жінок, у яких подальший перебіг гестації ускладнився клінікою
загрози передчасних пологів (ЗПП). До групи порівняння включені 222
жінки без клінічних проявів ЗПП. На IІ етапі дослідження була проведена
систематизація існуючих анамнестичних і клініко-психологічних чинників.
На IІI етапі виконано компаративний аналіз частоти виникнення ознак,
виділених на І етапі, у вагітних у групах з розрахунком діагностичних
коефіцієнтів (ДК) мір інформативності (МІ) за формулами. Проведено
формування діагностичних таблиць для кожного фактора, на підставі
співвідношення частот були розраховані ДК та МІ.
РЕЗУЛЬТАТИ.
Виділено основні чинники ризику ЗПП та встановлені їх діагностичні
властивості (рівень тривожності, нейротизм та екстраверсія-інтроверсія) на
основі властивостей соціально-біологічного, соматичного та акушерсько-
гінекологічного анамнезу. Надалі було проведено формування діагностичних
таблиць. При цьому для кожного фактора на основі співвідношення частот були
розраховані ДК та МІ. Аналіз достовірності відмінностей (порогове значення
p-критерію ≤ 0,05) і мір інформативності ознак дозволив виділити із загального
масиву, саме ті ознаки, які є валідними. Згідно з методологією розрахунк
достовірності діагностичного рішення для досягнення рівня ймовірності 95%
(p=0,05), порогова ∑ДК – є константою = ±13, для досягнення ймовірності
99% = ±20, для досягнення ймовірності 99,9% = ±30. Так, при ∑ДК< -13; -20
і -30 комплекс чинників з імовірністю 95%; 99% і 99,9% відповідно, свідчить
про ймовірність ЗПП. При ∑ДК > +13; +20 і +30 – комплекс факторів з
імовірністю 95%; 99% і 99,9% відповідно, свідчить про відсутність ризику
ЗПП. На підставі отриманих даних була побудована таблиця, в якій маркери
диференціації були розташовані в порядку зменшення ∑МІ.
ВИСНОВОК.
На підставі даних діагностичних коефіцієнтів та мір інформативності
Кульбака (валідних ознак) розроблена клінічна шкала, що дозволяє
прогнозувати загрозу передчасних пологів з рівнем достовірності 95% (p =
0,05) або 99% (p = 0,01). Серед інформативних ознак (факторів) прогнозування
загрози передчасних пологів встановлені: самовільний аборт в анамнезі,
високий рівень особистісної та ситуативної тривожності (45 балів і вище),
IV та більше вагітностей та артифіціальний аборт в анамнезі, а також рівень
нейротизму (16 балів і вище).
ЗАГРОЗИ ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГІВ
Передчасні пологи (ПП) є однією з найпоширеніших проблем під
час вагітності в усьому світі, а їх показник продовжує зростати протягом
останніх 20 років [Tanpradit K. et al., 2020; Zhang Y.J. et al., 2022]. Приблизно
15 мільйонів немовлят щорічно народжуються недоношеними у всьому
світі [Walani S.R., 2020]. ПП є основною причиною смертності дітей віком
до 5 років і новонароджених, а також основною причиною довгострокових
несприятливих прогнозів у дітей [Zhang Y.J. et al., 2022]. Етіологія ПП
багатофакторна. Психологічні розлади (депресія, тривога, стрес) під час
вагітності, можуть збільшити ризик несприятливих наслідків розродження,
у тому числі ПП [Staneva A. et al., 2015]. Тому, оцінювання сприйнятого
стресу та рівень стресу розглядають як значущі прогностичні фактори
ПП [Tanpradit K. et al., 2020]. Використання тестових методик, як однієї з
складових комплексного обстеження вагітних, дозволить розробити алгоритм
прогнозування, провести ранню діагностику відхилень у психологічному стані
вагітних та своєчасну їх корекцію з метою зниження ризику невиношування
вагітності та перинатальної патології [Siusiuka V.G. et al., 2022].
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ: провести оцінку діагностичної значущості
анамнестичних і клініко-психологічних факторів та розробити критерії
прогнозування загрози передчасних пологів.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Було проведено аналіз даних вагітних, які пройшли тестування у II та
на початку III триместра (скринінг – I етап дослідження). В основну групу
увійшли 30 жінок, у яких подальший перебіг гестації ускладнився клінікою
загрози передчасних пологів (ЗПП). До групи порівняння включені 222
жінки без клінічних проявів ЗПП. На IІ етапі дослідження була проведена
систематизація існуючих анамнестичних і клініко-психологічних чинників.
На IІI етапі виконано компаративний аналіз частоти виникнення ознак,
виділених на І етапі, у вагітних у групах з розрахунком діагностичних
коефіцієнтів (ДК) мір інформативності (МІ) за формулами. Проведено
формування діагностичних таблиць для кожного фактора, на підставі
співвідношення частот були розраховані ДК та МІ.
РЕЗУЛЬТАТИ.
Виділено основні чинники ризику ЗПП та встановлені їх діагностичні
властивості (рівень тривожності, нейротизм та екстраверсія-інтроверсія) на
основі властивостей соціально-біологічного, соматичного та акушерсько-
гінекологічного анамнезу. Надалі було проведено формування діагностичних
таблиць. При цьому для кожного фактора на основі співвідношення частот були
розраховані ДК та МІ. Аналіз достовірності відмінностей (порогове значення
p-критерію ≤ 0,05) і мір інформативності ознак дозволив виділити із загального
масиву, саме ті ознаки, які є валідними. Згідно з методологією розрахунк
достовірності діагностичного рішення для досягнення рівня ймовірності 95%
(p=0,05), порогова ∑ДК – є константою = ±13, для досягнення ймовірності
99% = ±20, для досягнення ймовірності 99,9% = ±30. Так, при ∑ДК< -13; -20
і -30 комплекс чинників з імовірністю 95%; 99% і 99,9% відповідно, свідчить
про ймовірність ЗПП. При ∑ДК > +13; +20 і +30 – комплекс факторів з
імовірністю 95%; 99% і 99,9% відповідно, свідчить про відсутність ризику
ЗПП. На підставі отриманих даних була побудована таблиця, в якій маркери
диференціації були розташовані в порядку зменшення ∑МІ.
ВИСНОВОК.
На підставі даних діагностичних коефіцієнтів та мір інформативності
Кульбака (валідних ознак) розроблена клінічна шкала, що дозволяє
прогнозувати загрозу передчасних пологів з рівнем достовірності 95% (p =
0,05) або 99% (p = 0,01). Серед інформативних ознак (факторів) прогнозування
загрози передчасних пологів встановлені: самовільний аборт в анамнезі,
високий рівень особистісної та ситуативної тривожності (45 балів і вище),
IV та більше вагітностей та артифіціальний аборт в анамнезі, а також рівень
нейротизму (16 балів і вище).
