Мета дослідження полягала у визначенні особливостей прегравідарної підготовки майбутніх батьків після перенесеного захворювання COVID–19 шляхом застосування персоніфікованих профілактичних заходів.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Обстежено 84 (42 жінок і 42 чоловіків) пацієнтів репродуктивного віку, які хворіли на COVID–19. Основна (І) група представлена 21 сімейною парою, які планували вагітність після персоніфікованої підготовки і група (ІІ) порівняння (21 сімейна пара), в сім’ї яких вагітність наступила через 1–3 місяців після захворювання. Розроблений та запропонований алгоритм передконцепційної підготовки включав: 1) збір анамнезу; 2) уточнення клінічного перебігу, тривалості, ступеня тяжкості і форму захворювання COVID–19; 3) уточнення загального стану пацієнтів впродовж 2 місяців після гострої форми захворювання, виключення чи підтвердження постковідного синдрому; 4) оцінку соматичного стану пацієнтів; 5) вивчення генеративної функції жінки; 6) аналіз лабораторних показників; 6) розробку персоніфікованих алгоритмів підготовки до вагітності за часом, об’ємом, змістом та ведення вагітних у І, ІІ, ІІІ-му триместрах. Всім пацієнтам було проведене загальновизнане обстеження, відповідно нині діючих клінічних протоколів.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Групи пацієнтів були репрезентативними за віком, екстрагенітальними захворюваннями. Не виявлено достовірної різниці між показниками частоти, тяжкості, форми захворюваності на COVID–19 між групами. Інфекційні процеси піхви в анамнезі мали майже 100 % жінок. Запальні процеси шийки матки виявлено у 57,1 % жінок основної групи та у 61,9 % групи порівняння, порушення менструальної функції – у 33,3% і 28,6 % відповідно. Патологію сперматогенезу різної етіології виявлено у 14,3 %, чоловіків основної групи у 9,5 % – групи порівняння.
Мали місце підвищені рівні маркерів запалення та знижені вітаміну D. Вміст магнію був ближче до нижніх показників норми. За триместрами вагітності у жінок групи порівняння вірогідно знижувався показник гемоглобіну, еритроцитів, вітаміну D, магнію порівняно з даними основної групи.
В основній групі жінок були вірогідно знижені у 3,5 рази синдром загрози раннього викидня, у 2,9 рази – пізнього викидня; анембріонія, вроджені вади розвитку, передлежання плаценти були відсутніми. Відшарування плаценти у ІІ-му та ІІІ–му триместрах, передчасні пологи у основній групі не спостерігалось. Анемія вагітних у І-му і ІІІ-му триместрах у основній групі була відсутньою, у ІІ-му триместрі – у 2,3 рази нижчою, ніж у групі порівняння.
ВИСНОВКИ
Особливості прегравідарної підготовки майбутніх батьків після пере- несеного захворювання COVID–19 полягають у: 1) своєчасній оцінці їх сома- тичного стану в постковідний період, гемостазіологічних показників крові, маркерів запалення, виявлення супутньої інфекційної флори та визначенні найбільш безпечного терміну, через який раціонально рекомендувати планування вагітності; 2) у застосуванні за показаннями превентивної комплексної персоніфікованої профілактики та прегравідарної підготовки, які слід розпочинати за 3 – 4 місяців до передбачуваного природного запліднення. 4) контролі показників згортальної системи крові за триместрами вагітності.