ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ЕЛАСТОГРАФІЇ У ЖІНОК З АНОВУЛЯТОРНИМ НЕПЛІДДЯМ В АНАМНЕЗІ ТА КОРОТКОЮ ШИЙКОЮ МАТКИ
ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ЕЛАСТОГРАФІЇ У ЖІНОК З АНОВУЛЯТОРНИМ НЕПЛІДДЯМ В АНАМНЕЗІ ТА КОРОТКОЮ ШИЙКОЮ МАТКИ
Ановуляторне непліддя, особливо ліковане допоміжними репродуктивними технологіями, слід розглядати як вагомий фактор ризику розвитку недостатності шийки матки і, як наслідок, невиношування вагітності та передчасних пологів. Тому ведення вагітності після ЗІВ вимагає ретельного спостереження за станом шийки матки вже в першому триместрі вагітності. Оцінка стану шийки матки під час вагітності необхідна для раннього виявлення її недостатності, як важливого прогностичного фактора невино- шування вагітності. А от визначення змін щільності тканин шийки матки методом компресійної еластографії можна розглядати як ранній прогностичний фактор недостатності шийки матки. МЕТА: оцінити результати еластографії шийки матки у жінок із синдромом короткої шийки матки та ановуляторним непліддям в анамнезі та підбір методу корекції в залежності від типу еластограми. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Проведено проспективне дослідження 25 вагітних жінок в терміні вагітності 11–13 тижнів +6 днів, у яких діагностовано коротку шийку матки. Вагітність у всіх пацієнток наступила після лікування ановуляторного непліддя, шляхом застосування допоміжних репродуктивних технологій, зокрема ЗІВ. До контрольної групи увійшли 20 здорових пацієнток із фізіологічним перебігом вагітності. Визначення щільності тканин шийки матки проводили методом трансвагінальної компресійної еластографії.
РЕЗУЛЬТАТИ. За віковим складом достовірних відмінностей між пацієнтками обох груп не було. У основній групі першовагітних було в 1,42 раза менше, ніж у групі контролю. Також відмічали передчасні пологи у 4,00%, завмерлу вагітність у 12,00%, ранній мимовільний викидень у 8,00%, пізній мимовільний викидень у 12,00% жінок основної групи. У 14 вагітних (56,00%) основної групи виявлено змішаний тип еластограми шийки матки та накладено акушерський песарій, у 11 (44, 00%) -визначено м’який тип та проведено серкляж мерсиленовою стрічкою. При визначенні коефіцієнта деформації шийки матки відмічено достовірну різницю показника в ділянці внутрішнього вічка та цервікального каналу. Коефіцієнт деформації шийки матки у обстежених вагітних в терміні 11– 13 тижнів + 6 днів. Основна група (n=25) Контрольна група (n=20). Зона інтересу: Внутрішнє вічко 0,76±0,03 проти 1,41±0,05 (p<0,05) Цервікальний канал 0,74±0,03 проти 1,25±0,04 (p<0,05) Передня губа 1,21±0,04 проти 1,32±0,03 Задня губа 1,27±0,03 проти 1,36±0,03 Більшість вагітних основної групи народили вчасно (92,00%), лише у двох (8,00%) пацієнток пологи були передчасними в терміні 34–36 тижні + 6 днів гестації ( одна пацієнтка якій було накладено серкляж і одна, якій встановлено песарій). Частота кесаревого розтину у жінок з короткою шийкою матки була в 4,19 раза більшою, ніж у здорових вагітних.
ВИСНОВОК. У жінок з короткою шийкою матки, вагітність яких наступила після лікування ановуляторного непліддя шляхом ЗІВ відмічається значне зменшення щільності тканини шийки матки, що слід вважати прогностичним критерієм розвитку ІЦН, а отже і невиношування вагітності вимагає проведення механічної корекції шляхом накладання профілактичного шва на шийку матки або встановлення акушерського песарію в залежності від типу еластограми шийки матки.