ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК УРОГЕНІТАЛЬНИХ МІКСТ-ІНФЕКЦІЙ ТА СТАНУ ЕНДОМЕТРІЮ
ВСТУП.
Запальні процеси жіночих статевих органів становлять 55–70% випадків у структурі всіх гінекологічних захворювань, із яких 40–50% припадає на вагінальні інфекції.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Узагальнення сучасних даних про взаємозв’язок урогенітальних мікст- інфекцій та стану ендометрію.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Вивчення іноземних та вітчизняних джерел літератури за останні 10 років щодо виявлення предикторів розвитку урогенітальних мікст-інфекцій та гіперпластичних процесів ендометрію.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Згідно з даними літератури, у 20–55% жінок, що страждають на дисбіоз піхви, діагностують і дисбактеріоз кишечнику, що свідчить про єдиний дисбіотичний процес в організмі з домінуючим проявом у генітальній або травній системі [1, 2]. Основними представниками облігатної мікрофлори піхви жінок репродуктивного віку є лактобактерії, що відіграють провідну роль у підтриманні нормального біоценозу піхви за рахунок високої конкуренції та антагонізму до більшості патогенних і умовно-патогенних бактерій. Відновлення адекватного стану мікроекології статевих шляхів у жінок із мікст-інфекціями базується на створенні оптимального рН для домінуючого впливу нормальних представників даного біотопу. Переважання природних бактеріальних протекторних агентів не лише приведе до відновлення колонізаційної резистентності вагінального біотопу, але і дозволить знизити частоту рецидивів порушень мікроценозу піхви.
У більшості пацієнток (84%) під час проведеного обстеження методом ПЛР виявлено виражений дисбіоз піхви. Порушення вагінального мікробіому полягало у значному переважанні аеробних та анаеробних умовно-патогенних мікроорганізмів при значному зменшенні (80%), а в деяких випадках (4%) і повній відсутності лактобацил. Помірний дисбіоз діагностовано у 9 (16%) обстежених жінок. Серед факультативно-аеробних мікроорганізмів найчастіше виявляли Enterobacterium spp., облігатно- анаеробні мікроорганізми найчастіше були представлені групами Gard- nerella vaginalis/Prevotella bivia/Porphyromonas spp., Lachnobacterium spp./ Clostridium spp. та Atopobium vaginae. Патогенетичні механізми розвитку проліферативних захворювань органів репродуктивної системи неоднозначні: ще з 90-х років минулого століття провідну роль у розвитку гіперпластичних процесів відводять підвищеній концентрації естрогену – абсолютній або відносній гіперестрогенії, порушенню балансу гідроксиметаболітів естрогену.
ВИСНОВКИ.
Порушення мікроекології піхви призводить до розвитку запальних процесів генітального тракту, а це в свою чергу – до гіперпластичних процесів ендометрію.
ВСТУП.
Запальні процеси жіночих статевих органів становлять 55–70% випадків у структурі всіх гінекологічних захворювань, із яких 40–50% припадає на вагінальні інфекції.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Узагальнення сучасних даних про взаємозв’язок урогенітальних мікст- інфекцій та стану ендометрію.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Вивчення іноземних та вітчизняних джерел літератури за останні 10 років щодо виявлення предикторів розвитку урогенітальних мікст-інфекцій та гіперпластичних процесів ендометрію.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Згідно з даними літератури, у 20–55% жінок, що страждають на дисбіоз піхви, діагностують і дисбактеріоз кишечнику, що свідчить про єдиний дисбіотичний процес в організмі з домінуючим проявом у генітальній або травній системі [1, 2]. Основними представниками облігатної мікрофлори піхви жінок репродуктивного віку є лактобактерії, що відіграють провідну роль у підтриманні нормального біоценозу піхви за рахунок високої конкуренції та антагонізму до більшості патогенних і умовно-патогенних бактерій. Відновлення адекватного стану мікроекології статевих шляхів у жінок із мікст-інфекціями базується на створенні оптимального рН для домінуючого впливу нормальних представників даного біотопу. Переважання природних бактеріальних протекторних агентів не лише приведе до відновлення колонізаційної резистентності вагінального біотопу, але і дозволить знизити частоту рецидивів порушень мікроценозу піхви.
У більшості пацієнток (84%) під час проведеного обстеження методом ПЛР виявлено виражений дисбіоз піхви. Порушення вагінального мікробіому полягало у значному переважанні аеробних та анаеробних умовно-патогенних мікроорганізмів при значному зменшенні (80%), а в деяких випадках (4%) і повній відсутності лактобацил. Помірний дисбіоз діагностовано у 9 (16%) обстежених жінок. Серед факультативно-аеробних мікроорганізмів найчастіше виявляли Enterobacterium spp., облігатно- анаеробні мікроорганізми найчастіше були представлені групами Gard- nerella vaginalis/Prevotella bivia/Porphyromonas spp., Lachnobacterium spp./ Clostridium spp. та Atopobium vaginae. Патогенетичні механізми розвитку проліферативних захворювань органів репродуктивної системи неоднозначні: ще з 90-х років минулого століття провідну роль у розвитку гіперпластичних процесів відводять підвищеній концентрації естрогену – абсолютній або відносній гіперестрогенії, порушенню балансу гідроксиметаболітів естрогену.
ВИСНОВКИ.
Порушення мікроекології піхви призводить до розвитку запальних процесів генітального тракту, а це в свою чергу – до гіперпластичних процесів ендометрію.