суперечливими та дискусійними, проте вагомою є роль хронічного запалення внаслідок дисбалансу між гормональною та імунною системою організму з одного боку та представниками мікробіоценозу – з іншого.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ: оцінити стан мікробіоти слизової оболонки репродуктивного тракту та локального імунітету у пацієнток із гіперпластич- ними процесами ендометрію.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження біотопу слизової статевих шляхів 90 пацієнток репродуктивного віку. До основної групи увійшли 60 пацієнток із субфертильністю на тлі гіперплазії ендометрію без атипії, контрольну групу склали 30 умовно здорових жінок без гінекологічної та соматичної патології. Оцінювали мікроскопію біоматеріалу слизової піхви, цервікального каналу, уретри; стан мікробіоти за допомогою тест-системи «Фемофлор», верифікацію ІПСШ шляхом ДНК–ПЛР, результати бактеріологічного обстеження аспірату з порожнини матки, а також рівні окремих класів імуноглобулінів імуноферментним методом.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
За результатами оцінки мікробіоценозу піхви з використанням тест- системи «Фемофлор» у режимі реального часу у 18 (30,0 %) жінок був виявлений абсолютний нормоценоз проти 80,0 % (24), що у 2,7 раза рідше, ніж у жінок контрольної групи (p<0,05). Виражений дисбіоз у обстежених жінок основної групи був діагностований у 23 (38,3 %) випадках, що у 11,6 раза частіше проти даних контролю (p<0,05). Нами встановлено, що коефіцієнт дисбіозу у пацієнток з ГПЕ становив 2,02, що у 3,8 раза перевищує показники контрольної групи – 0,53.
За результатами оцінки даних ДНК-ПЛР встановлено: Chlamydia tra- chomatis — у 18 (30,0%), Mycoplasma genitalium — у 15 (25,0%), Ureaplasma urealiticum — у 13 (21,7%), Candida albicans — у 14 (23,3%), у 28 (46,7%) випад- ків – генітальний герпес (HSV) 1 та 2 типу, цитомегаловірус (CMV) та вірус папіломи людини 16,18 типe (HPV) у 17 (28,3%), а також вірусні асоціації, а у більшої половини – поєднання вказаних патогенних мікроорганізмів – вірусно-бактеріальні асоціації (51,7%).
Згідно даних досліджень видового складу мікроорганізмів вмісту порожнини матки, домінували Staphylococcus spp. – 26,7% (16), Enterococcus spp. – 18,3% (11), Escherichia сoli – 16,7% (10).
За результатами рівнів окремих класів імуноглобулінів, продемонстовано зниження концентрації у аспіраті з порожнини матки IgG у 1,5 раза, IgA у 4,4 раза, sIgA у 2,2 раза поряд зі зростанням рівня IgМ у 3,5 раза проти даних контролю (p<0,05), і, як наслідок, відхилення співвідношення IgG/IgA (до (3,35±0,12) ум. од.) проти (1,14±0,10) ум.од відповідно, p<0,05).
ВИСНОВКИ
Комплексне вивчення мікробіоценозу слизових оболонок репродуктивного тракту та локального гуморального захисту продемонструвало, що у жінок з гіперплазією ендометрію та субфертильністю мікробіологічні параметри характеризуються високою частотою виявлення патогенних урогенітальних інфекцій, вірусних та вірусно-бактеріальних асоціацій, значною часткою дис- біотичних порушень, підвищенням вмісту представників умовно-патогеннної флори, а також депресією локальних гуморальних факторів захисту.