ВПЛИВ АНАМНЕСТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ БЕЗПЛІДДЯ ПРИ СИНДРОМІ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ТА МЕТАБОЛІЧНОМУ СИНДРОМІ
ВСТУП.
Безпліддя стає все більш актуальною проблемою, що підвищує попит на допоміжні репродуктивні технології (ДРТ). Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) є однією з найпоширеніших причин ановуляції. Часто перебіг СПКЯ поєднується із метаболічним синдромом, що в комплексі погіршує репродуктивний прогноз та результати екстракорпорального запліднення (ЕКЗ).
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Оцінити анамнестичні дані пацієнток із безпліддям на тлі СПКЯ та метаболічного синдрому щодо попередніх оперативних втручань та використання методик допоміжних репродуктивних технологій, які потенційно вплинули на результати ЕКЗ у цій когорті.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Було проведено ретроспективний аналіз 120 амбулаторних медичних карт пацієнток з безпліддям, які проходили лікування в медичному центрі “Клініка професора Стефана Хміля” з 2013 по 2023 рік. Пацієнток поділених на три групи: основну – 46 жінок із СПКЯ та метаболічним синдромом, групу порівняння – 44 пацієнтки із СПКЯ та контрольну – 30 жінок із трубним фактором безпліддя.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Дослідження анамнезу щодо перенесених оперативних втручань виявило закономірності серед жінок із СПКЯ в порівнянні з контрольною групою. В основній та групі порівняння, де 50% та 59,10% пацієнток мали хірургічний анамнез, переважали ендоскопічні процедури, такі як діагностична гістероскопія з біопсією, поліпектомія та часткова резекція ендометрія, а також лапароскопія для діагностики причин безпліддя. У жінок з трубним фактором безпліддя основними були лапароскопії та лапаротомії (40,00%). Більшість пацієнток контрольної групи (70,00%) не мали оперативних втручань. Аналіз репродуктивного анамнезу показав, що близько половини пацієнток із СПКЯ зверталися до лікарів з питань планування вагітності та лікування безпліддя. З методів лікування відзначено індукцію овуляції кломіфен цитратом або летрозолом (30,43% в основній групі та 27,30% у групі порівняння), внутрішньоматкові інсемінації (10,87% і 9,10% відповідно) та цикли ЕКЗ з ембріотрансфером (15,22% і 11,36%). 52,20% жінок не зазначили про попереднє використання методів допоміжної репродукції.
ВИСНОВКИ.
Незважаючи на застосування різних методів лікування в анамнезі (як хірургічного, так і допоміжних репродуктивних технологій), близько половини жінок досліджуваних груп не отримали належного лікування безпліддя, що свідчить про необхідність покращення підходів до ведення жінок із розладами фертильності, пов’язаними з синдромом полікістозних яєчників та метаболічним синдромом.
ВСТУП.
Безпліддя стає все більш актуальною проблемою, що підвищує попит на допоміжні репродуктивні технології (ДРТ). Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) є однією з найпоширеніших причин ановуляції. Часто перебіг СПКЯ поєднується із метаболічним синдромом, що в комплексі погіршує репродуктивний прогноз та результати екстракорпорального запліднення (ЕКЗ).
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Оцінити анамнестичні дані пацієнток із безпліддям на тлі СПКЯ та метаболічного синдрому щодо попередніх оперативних втручань та використання методик допоміжних репродуктивних технологій, які потенційно вплинули на результати ЕКЗ у цій когорті.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Було проведено ретроспективний аналіз 120 амбулаторних медичних карт пацієнток з безпліддям, які проходили лікування в медичному центрі “Клініка професора Стефана Хміля” з 2013 по 2023 рік. Пацієнток поділених на три групи: основну – 46 жінок із СПКЯ та метаболічним синдромом, групу порівняння – 44 пацієнтки із СПКЯ та контрольну – 30 жінок із трубним фактором безпліддя.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Дослідження анамнезу щодо перенесених оперативних втручань виявило закономірності серед жінок із СПКЯ в порівнянні з контрольною групою. В основній та групі порівняння, де 50% та 59,10% пацієнток мали хірургічний анамнез, переважали ендоскопічні процедури, такі як діагностична гістероскопія з біопсією, поліпектомія та часткова резекція ендометрія, а також лапароскопія для діагностики причин безпліддя. У жінок з трубним фактором безпліддя основними були лапароскопії та лапаротомії (40,00%). Більшість пацієнток контрольної групи (70,00%) не мали оперативних втручань. Аналіз репродуктивного анамнезу показав, що близько половини пацієнток із СПКЯ зверталися до лікарів з питань планування вагітності та лікування безпліддя. З методів лікування відзначено індукцію овуляції кломіфен цитратом або летрозолом (30,43% в основній групі та 27,30% у групі порівняння), внутрішньоматкові інсемінації (10,87% і 9,10% відповідно) та цикли ЕКЗ з ембріотрансфером (15,22% і 11,36%). 52,20% жінок не зазначили про попереднє використання методів допоміжної репродукції.
ВИСНОВКИ.
Незважаючи на застосування різних методів лікування в анамнезі (як хірургічного, так і допоміжних репродуктивних технологій), близько половини жінок досліджуваних груп не отримали належного лікування безпліддя, що свідчить про необхідність покращення підходів до ведення жінок із розладами фертильності, пов’язаними з синдромом полікістозних яєчників та метаболічним синдромом.