ОСОБЛИВОСТІ ПРЕГРАВІДАРНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА СУПРОВОДУ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК ІЗ НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ ТІЛА
ВСТУП.
Востаннідесятиліттявідмічаєтьсязростаннячастотижінокрепродуктивного віку із надлишковою масою тіла, яка супроводжується інсулінорезистентністю та під час вагітності зумовлює виникнення прееклампсії, гестаційного діабету, макросомії та інших ускладнень.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Оцінити ефективність оптимізованого комплексу заходів прегравідарної підготовки та ведення вагітності у жінок із надлишковою масою тіла.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Обстежено 140 жінок із надлишковою масою тіла (індекс маси тіла (ІМТ) 25,0–29,9 кг/мІ). 72 жінки (основна група) отримували запропонований комплекс заходів прегравідарної підготовки та супроводу вагітності, 68 осіб (група порівняння) – загальноприйняту прегравідарну підготовку та спостереження впродовж вагітності. Проводили антропометрію, розрахунок
ІМТ, визначали харчову поведінку (ХП), рівень фізичної активності (ФА), відсоток жирової маси тіла (ЖМТ), концентрації глюкози, інсуліну в сироватці крові, розраховували індекс інсулінорезистентності (НОМА-IR). Запропонований комплекс заходів включав: 1) модифікацію способу життя (корекція ХП і ФА); 2) застосування полівітамінного комплексу, комплексу інозитолів, холекальциферол (2000 МО на добу при недостатності вітаміну D, 4000 МО при його дефіциті). Використовували пакет статистичного аналізу на базі Microsoft Excel та програму «Statistica 12.0» (StatSoft Inc., USA).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Впровадження запропонованого комплексу заходів сприяло зростанню частоти жінок із високим ступенем ХП, підвищенню помірного рівня ФА (p<0,05), зниженню рівня сидячої активності жінок (p<0,05). У основній групі на прегравідарному етапі відбулося зниження відсотка ЖМТ порівняно з показниками на початку дослідження (29,03±1,33 проти 32,99±1,46, р<0,05), що корелювало зі зниженням маси тіла (r=0,87, р<0,001), яке продовжилося впродовж вагітності. Встановлено нижчий показник HOMА-IR у першому триместрі порівняно з прегравідарним рівнем (р<0,05), а також його рівні як на початку, так і в кінці вагітності були нижчими порівняно з групою порівняння, відповідно, в 1,3 та 1,6 раза (в обох випадках р<0,05).
ВИСНОВКИ.
Встановлено, що запропонована лікувально-профілактична програма у жінок із надлишковою масою тіла, розпочата за 3–6 місяців до настання вагітності та продовжена під час гестації, приводить до зниження вихідного високого рівня інсулінорезистентності із вірогідно нижчим його показником до кінця вагітності, що дозволяє попередити надмірне накопичення ЖМТ.
Востаннідесятиліттявідмічаєтьсязростаннячастотижінокрепродуктивного віку із надлишковою масою тіла, яка супроводжується інсулінорезистентністю та під час вагітності зумовлює виникнення прееклампсії, гестаційного діабету, макросомії та інших ускладнень.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Оцінити ефективність оптимізованого комплексу заходів прегравідарної підготовки та ведення вагітності у жінок із надлишковою масою тіла.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Обстежено 140 жінок із надлишковою масою тіла (індекс маси тіла (ІМТ) 25,0–29,9 кг/мІ). 72 жінки (основна група) отримували запропонований комплекс заходів прегравідарної підготовки та супроводу вагітності, 68 осіб (група порівняння) – загальноприйняту прегравідарну підготовку та спостереження впродовж вагітності. Проводили антропометрію, розрахунок
ІМТ, визначали харчову поведінку (ХП), рівень фізичної активності (ФА), відсоток жирової маси тіла (ЖМТ), концентрації глюкози, інсуліну в сироватці крові, розраховували індекс інсулінорезистентності (НОМА-IR). Запропонований комплекс заходів включав: 1) модифікацію способу життя (корекція ХП і ФА); 2) застосування полівітамінного комплексу, комплексу інозитолів, холекальциферол (2000 МО на добу при недостатності вітаміну D, 4000 МО при його дефіциті). Використовували пакет статистичного аналізу на базі Microsoft Excel та програму «Statistica 12.0» (StatSoft Inc., USA).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Впровадження запропонованого комплексу заходів сприяло зростанню частоти жінок із високим ступенем ХП, підвищенню помірного рівня ФА (p<0,05), зниженню рівня сидячої активності жінок (p<0,05). У основній групі на прегравідарному етапі відбулося зниження відсотка ЖМТ порівняно з показниками на початку дослідження (29,03±1,33 проти 32,99±1,46, р<0,05), що корелювало зі зниженням маси тіла (r=0,87, р<0,001), яке продовжилося впродовж вагітності. Встановлено нижчий показник HOMА-IR у першому триместрі порівняно з прегравідарним рівнем (р<0,05), а також його рівні як на початку, так і в кінці вагітності були нижчими порівняно з групою порівняння, відповідно, в 1,3 та 1,6 раза (в обох випадках р<0,05).
ВИСНОВКИ.
Встановлено, що запропонована лікувально-профілактична програма у жінок із надлишковою масою тіла, розпочата за 3–6 місяців до настання вагітності та продовжена під час гестації, приводить до зниження вихідного високого рівня інсулінорезистентності із вірогідно нижчим його показником до кінця вагітності, що дозволяє попередити надмірне накопичення ЖМТ.
