ОСОБЛИВОСТІ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ У ПАЦІЄНТОК З ВІДШАРУВАННЯМ ХОРІОНУ

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.

Визначити ехографічні особливості ембріона, хоріону, екстраембріональних структур, ретрохоріальної гематоми у пацієнток з відшаруванням хоріону, які є предикторами ранніх та пізніх ускладнень вагітності.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Для досягнення поставленої мети на базі Багатопрофільного медичного центру «Лелека» проведено ультразвукове у 78 вагітних, І групу склали 48 вагітних з ретрохоріальними гематомами, контрольну групу (КГ) склали 30 вагітних в І триместрі без ретрохоріальних гематом. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» та «Statistica 8.0».

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Всім вагітним у I триместрі було виконано ультразвукове дослідження. Копчико-тім’яний розмір (КТР) у вагітних І групи варіював від 3 мм до 52 мм, у вагітних КГ КТР був від 3 до 48 мм. Відставання копчико-тім’яного розміру від терміну вагітності більше 7 днів спостерігалося у 7(14,6%) вагіт- ної І групи, у той час як у КГ ця ознака була лише в однієї (3,3%) жінки (р=0,001). Фрагментований хоріон в І групі, був відзначений лише у 2 жінок (4,2%), у 46(95,8%) вагітних хоріон був без особливостей у спільній вибірці. У вагітних КГ найчастішою локалізацією хоріону в І триместрі була локалізація по передній стінці матки 22(73,3%), тоді як у вагітних І групи, з РХГ у рівному відсотку випадків відзначено локалізація по передній стінці матки – у 16(33,3%), по задній стінці матки – у 17(35,4%) та над внутрішнім вічком – у 15(31,3%), при цьому передлежання хоріона та локалізація по задній стінці матки достовірно частіше відзначені у вагітних І групи, з РХГ, по порівняно з КГ (p=0,014 та p=0,0001).

У вагітних в І групи корпоральна локалізація гематоми зустрічалася частіше – у 32 (66,7%) вагітних, ніж супрацервікальні – у 16 (33,3%) вагітних. При цьому відставання КТР від терміну понад 7 днів зустрічалося у 2 вагітних з корпоральною локалізацією гематоми (6,3%), у 6 вагітних (37,5%) з супрацервікальною локалізацією гематоми. Об’єм гематоми варіював від 0,012 до 5,86 см3 . Медіана (Ме) склала 1,5 см3, інтерквартильний розмах (25-й та 75-й процентили) 0,21–1,76 см3. У І групі оцінювали у 15(31,2%) відмічені не організовані гематоми, у 14(29,2%) – з ознаками організації, у 19(39,6%) –організовані гематоми. Середньо-внутрішній діаметр жовткового мішка у жінок І групи був достовірно нижчим порівняно з вагітними КГ (р<0,01). Не було виявлено достовірних відмінностей щодо наявності утворень яєчників у вагітних обох груп, тоді як лейоміома матки достовірно частіше виявлялася в І групі пацієнток.

ВИСНОВКИ.

Ультразвукове дослідження дозволило охарактеризувати структуру та локалізацію хоріону, розміри та локалізацію гематоми, особливості ембріона та екстраембріональних структур, а також наявність утворень у матці та яєчниках.