ОСОБЛИВОСТІ КОЛЬОРОВОГО ДУПЛЕКСНОГО СКАНУВАННЯ ЕКСТРАКРАНІАЛЬНИХ БРАХІОЦЕФАЛЬНИХ СУДИН У ЖІНОК ПІД ЧАС МЕНОПАУЗИ
ВСТУП.
В даний час ультразвукове дослідження дозволяє оцінити артеріальні та венозні судини різного діаметру. Кольорове дуплексне сканування (КДС) надає можливість одночасно візуалізувати судинну стінку та оцінити її структурні зміни, а також реєструвати параметри кровотоку в певній ділянці досліджуваної судини, включаючи напрямок та швидкість. Цей метод сприймається як інформативний інструмент стратифікації серцево-судинного ризику, зокрема в жінок із певними гінекологічними станами. Відповідно до сучасних клінічних рекомендацій щодо менопаузальної гормональної терапії (North American Menopause Society, International Menopause Society, 2023) особливе значення приділяється індивідуальній оцінці серцево-судинного ризику у жінок під час менопаузи. У цьому контексті УЗД каротидних артерій може бути додатковим маркером при виявленні підвищеного ризику серцево- судинних захворювань.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Оцінити ефективність та обґрунтованість ультразвукової візуалізації екстракраніальних брахіоцефальних судин у жінок під час менопаузи.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Обстежено 96 жінок віком від 45 до 65 років. Всім пацієнткам виконано КДС екстракраніальних судин шиї з візуалізацією брахіоцефального стовбура, підключичних артерій, екстракраніальних відділів сонних та хребетних артерій (ХА), а також внутрішніх яремних вен (ВЯВ). Методика дозволила комплексно оцінити будову та гемодинамічні характеристики досліджуваних судин, а також виявити можливі патологічні зміни.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Серед досліджуваних пацієнток основними скаргами були: головний біль у 64,6% пацієнток, артеріальна гіпертензія або нестабільний артеріальний тиск (44,8%), запаморочення (11,5%), порушення сну (79,2%). Переважна більшість пацієнток також відзначали підвищену емоційну напругу та лабільність настрою (80,0%). Серед ендокринних порушень цукровий діабет II типу мав місце у 3,9% випадків, а кількість пацієнток з ожирінням І–ІІ ступеня склала 24,0%. Крім того, 64,0% досліджуваних жінок відчували менопаузальні симптоми у період перименопаузи. Як показали дані анамнезу, 97,0% пацієнток мали в анамнезі вагітності та пологи. Вагітності протікали на тлі гіпертензивних розладів та прееклампсії у 11,5% пацієнток. Споживання нікотину в анамнезі у 39,0% жінок, при цьому куріння продовжують 22,0%, вживають алкогольні напої 20,1%.
У більшості обстежених жінок (75,0%) зареєстровані ознаки вікових змін судинної стінки. У 34,4% виявлено потовщення комплексу інтима-медіа та локальні атеросклеротичні бляшки різної ехогенності. У 59,5% реєструвалося зниження швидкості кровотоку в загальній та внутрішній сонних артеріях і у 17,7% були виявлені ознаки гемодинамічно незначних стенозів сонних артерій. У 6,3% пацієнток зареєстровані зміни діаметра просвіту ВЯВ, порушення кровообігу на вертебробазилярній ділянці зареєстровано у 54,2% випадків.
ВИСНОВКИ.
Таким чином, КДК екстракраніальних судин є інформативним методом виявлення судинних змін серед жінок у менопаузі. За наявності факторів ризику та скарг пацієнток метод повинен бути використаний з метою поглибленого скринінгу для виявлення ознак несприятливих судинних змін.
ВСТУП.
В даний час ультразвукове дослідження дозволяє оцінити артеріальні та венозні судини різного діаметру. Кольорове дуплексне сканування (КДС) надає можливість одночасно візуалізувати судинну стінку та оцінити її структурні зміни, а також реєструвати параметри кровотоку в певній ділянці досліджуваної судини, включаючи напрямок та швидкість. Цей метод сприймається як інформативний інструмент стратифікації серцево-судинного ризику, зокрема в жінок із певними гінекологічними станами. Відповідно до сучасних клінічних рекомендацій щодо менопаузальної гормональної терапії (North American Menopause Society, International Menopause Society, 2023) особливе значення приділяється індивідуальній оцінці серцево-судинного ризику у жінок під час менопаузи. У цьому контексті УЗД каротидних артерій може бути додатковим маркером при виявленні підвищеного ризику серцево- судинних захворювань.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Оцінити ефективність та обґрунтованість ультразвукової візуалізації екстракраніальних брахіоцефальних судин у жінок під час менопаузи.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Обстежено 96 жінок віком від 45 до 65 років. Всім пацієнткам виконано КДС екстракраніальних судин шиї з візуалізацією брахіоцефального стовбура, підключичних артерій, екстракраніальних відділів сонних та хребетних артерій (ХА), а також внутрішніх яремних вен (ВЯВ). Методика дозволила комплексно оцінити будову та гемодинамічні характеристики досліджуваних судин, а також виявити можливі патологічні зміни.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Серед досліджуваних пацієнток основними скаргами були: головний біль у 64,6% пацієнток, артеріальна гіпертензія або нестабільний артеріальний тиск (44,8%), запаморочення (11,5%), порушення сну (79,2%). Переважна більшість пацієнток також відзначали підвищену емоційну напругу та лабільність настрою (80,0%). Серед ендокринних порушень цукровий діабет II типу мав місце у 3,9% випадків, а кількість пацієнток з ожирінням І–ІІ ступеня склала 24,0%. Крім того, 64,0% досліджуваних жінок відчували менопаузальні симптоми у період перименопаузи. Як показали дані анамнезу, 97,0% пацієнток мали в анамнезі вагітності та пологи. Вагітності протікали на тлі гіпертензивних розладів та прееклампсії у 11,5% пацієнток. Споживання нікотину в анамнезі у 39,0% жінок, при цьому куріння продовжують 22,0%, вживають алкогольні напої 20,1%.
У більшості обстежених жінок (75,0%) зареєстровані ознаки вікових змін судинної стінки. У 34,4% виявлено потовщення комплексу інтима-медіа та локальні атеросклеротичні бляшки різної ехогенності. У 59,5% реєструвалося зниження швидкості кровотоку в загальній та внутрішній сонних артеріях і у 17,7% були виявлені ознаки гемодинамічно незначних стенозів сонних артерій. У 6,3% пацієнток зареєстровані зміни діаметра просвіту ВЯВ, порушення кровообігу на вертебробазилярній ділянці зареєстровано у 54,2% випадків.
ВИСНОВКИ.
Таким чином, КДК екстракраніальних судин є інформативним методом виявлення судинних змін серед жінок у менопаузі. За наявності факторів ризику та скарг пацієнток метод повинен бути використаний з метою поглибленого скринінгу для виявлення ознак несприятливих судинних змін.
