ПОРУШЕННЯ МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛУ У ПІДЛІТКІВ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА РЕАЛЬНА ОЦІНКА В УКРАЇНІ
Останнім часом простежується діагностика дисфункції менструального циклу у підлітків, що зумовлено поєднанням урбанізаційних факторів, харчових моделей, психоемоційних впливів та ролі ендокринних дестабілізаторів. Завданням роботи стало формування комплексної характеристики даної проблеми в українських реаліях і створення практичного підґрунтя для клінічної інтеграції.
9
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Використано огляди та когортні аналітичні статті 2021–2025 років, зіставлені з даними електронних карток у спеціалізованих гінекологічних амбулаторіях та результатами анкетування лікарів у різних областях України (n≈41 медичний заклад). Аналізували частоту скарг, вік початку відхилень, спектр клінічних проявів та зв’язок з психосоціальними чинниками.
ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ.
Виявлено наростання кількості звернень через нерегулярні та ациклічні кровотечі серед підлітків на 25–57% за останні чотири роки. Медіанний вік маніфестації симптомів зменшився приблизно на 8,1 місяців. Найчастішими тригерами виступали стресові ситуації, зміна харчових звичок, зростання індексу маси тіла та тривала гіподинамія. Окремі випадки мали співвідношення з вживанням харчових добавок сумнівної якості. Водночас не виявлено доказів прямого інфекційного механізму, проте підозрюється епігенетична модуляція.
ВИСНОВКИ.
Порушення менструального циклу у підлітків демонструють чітку тенденцію до збільшення поширеності в Україні. Необхідно створити національну базу реєстрації таких випадків і застосовувати уніфіковані діагностичні алгоритми. Рекомендовано запровадити міждисциплінарний підхід: оцінка нутрітивного статусу, психоемоційного стану, гормонального профілю (ЛГ/ФСГ, естрадіол), а також своєчасна терапія згідно з міжнародними протоколами. Подальші українські дослідження мають акцентувати увагу на генетичних предикторах та довготривалих наслідках для репродуктивного здоров’я. Практичний висновок: раннє виявлення і комплексна корекція забезпечують профілактику ускладнень і поліпшення якості життя молодих пацієнток.
9
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Використано огляди та когортні аналітичні статті 2021–2025 років, зіставлені з даними електронних карток у спеціалізованих гінекологічних амбулаторіях та результатами анкетування лікарів у різних областях України (n≈41 медичний заклад). Аналізували частоту скарг, вік початку відхилень, спектр клінічних проявів та зв’язок з психосоціальними чинниками.
ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ.
Виявлено наростання кількості звернень через нерегулярні та ациклічні кровотечі серед підлітків на 25–57% за останні чотири роки. Медіанний вік маніфестації симптомів зменшився приблизно на 8,1 місяців. Найчастішими тригерами виступали стресові ситуації, зміна харчових звичок, зростання індексу маси тіла та тривала гіподинамія. Окремі випадки мали співвідношення з вживанням харчових добавок сумнівної якості. Водночас не виявлено доказів прямого інфекційного механізму, проте підозрюється епігенетична модуляція.
ВИСНОВКИ.
Порушення менструального циклу у підлітків демонструють чітку тенденцію до збільшення поширеності в Україні. Необхідно створити національну базу реєстрації таких випадків і застосовувати уніфіковані діагностичні алгоритми. Рекомендовано запровадити міждисциплінарний підхід: оцінка нутрітивного статусу, психоемоційного стану, гормонального профілю (ЛГ/ФСГ, естрадіол), а також своєчасна терапія згідно з міжнародними протоколами. Подальші українські дослідження мають акцентувати увагу на генетичних предикторах та довготривалих наслідках для репродуктивного здоров’я. Практичний висновок: раннє виявлення і комплексна корекція забезпечують профілактику ускладнень і поліпшення якості життя молодих пацієнток.
