МЕНОПАУЗАЛЬНА ГОРМОНАЛЬНА ТЕРАПІЯ У ЖІНОК З СИНДРОМОМ ХІРУРГІЧНОЇ МЕНОПАУЗИ

ВСТУП.

За останні роки частота оперативних втручань з приводу пухлин матки і яєчників у світі має тенденцію до зростання. Хірургічна менопауза (ХМ) – це припинення менструацій після оперативного втручання внаслідок видалення матки з яєчниками або без них. Патогенез синдрому хірургічної менопаузи пов’язаний з гіпоестрогенією, яка викликає в організмі жінок вегето-судинні, гормонально-метаболічні, нейро-психічні та уро-генітальні розлади. Синдром ХМ також збільшує ризики життєвонебезпечних ускладнень: серцево-судин- них, порушень вуглеводного обміну та остеопорозу.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.

Визначити ефективність Менопаузальної гормональної терапії (МГТ) у жінок з синдромом хірургічної менопаузи.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Обстежено 35 жінок з синдромом хірургічної менопаузи, серед яких19(54%) жінок перенесли екстирпацію матки з придатками; 10 (29%) жінок – двобічну оваріоектомію без гістеректомії і 6(17%) – гістеректомію без придатків. Середній вік обстежених складав 47,0±4,5 років. Тривалість спостереження – 1 рік. За цей період оцінювавались прояви хірургічної менопаузи (вегето-судинні симптоми, стан серцево-судинної системи, якість життя).

26(74%) жінок отримали лікування ХМ за допомогою МГТ: 16(45,7%) пацієнткам після екстирпації матки з придатками була призначена безперервна монотерапія естрогенами (естрадіолу гемігідрат 1,53 мг трансдермально); 10(29%) жінкам після двобічної оваріоектомії без гістеректомії була призначена комбінована терапія естроген-гестагенами також в безперервному режимі з метою протекції ендометрія (естрадіолу гемігідрат 1,0 / дидрогестон 5,0). У 3(15%) пацієнток після екстирпації матки з придатками були протипоказання до МГТ (рак молочної залози в анамнезі, тромбофілії); Їм була призначена негормональна терапія (бета-аланін, препарати циміцифуги).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

На тлі призначеної МГТ усі 26 жінок, які отримали терапію МГТ, відмічали покращення загального самопочуття: перш за все, спостерігалось зменшення кількості вегето-судинних симптомів припливів, у 22(85%) жінок спостерігалось поліпшення сну; покращення настрою, зменшення депресивних розладів та дратівливості спостерігалось у 19(73%) пацієнток. Жінки, які отримували лише негормональну терапію, також відмічали покращення самопочуття на тлі лікування, але його ефективність була набагато меншою: у більшості, 24(83%) пацієнток, зберігались нечасті вегето-судинні симптоми, порушення сну.

ВИСНОВКИ.

МГТ залишається найбільш ефективним засобом на шляху корекції гормо- нально-метаболічних порушень в організмі жінки, що викликані хірургічним втручанням. Своєчасне призначення МГТ в поєднанні з модифікацією способа життя дозволяє провести ефективне лікування симптомів хірургічної менопаузи та знизити ризик життєвонебезпечних ускладнень.