ЕКСПРЕСІЯ БІЛКІВ ПОЗАКЛІТИННОГО МАТРИКСУ У ВАГІНАЛЬНИХ ФІБРОБЛАСТАХ ЖІНОК ІЗ ПРОЛАПСОМ ТАЗОВИХ ОРГАНІВ ЗА НАЯВНОСТІ ТА ВІДСУТНОСТІ СИНДРОМУ НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

Синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини (СНДСТ) — це спадкове порушення, пов’язане з мутаціями генів, які контролюють синтез і метаболізм компонентів сполучної тканини. Його клінічні прояви варіюють упродовж життя та можуть включати деформації хребта й стоп, гіпермобільність суглобів, надмірну розтяжність шкіри, а також серцево- судинні порушення. Пролапс тазових органів (ПТО) формується внаслідок ослаблення сполучнотканинних структур тазового дна, що часто зумовлено їх патологічним ремоделюванням. Це обґрунтовує доцільність дослідження взаємозв’язку між клінічними проявами СНДСТ та розвитком ПТО.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ.

Матеріалом дослідження стали зразки вагінальної тканини, отримані від 18 жінок у періоді менопаузального переходу з ПТО під час оперативної корекції. Вивчали експресію генів COL1A1, Fibronectin, Elastin, TGF-β1 і LOX методом кількісної ПЛР у реальному часі. Виділення РНК здійснювали з використанням набору GeneJET RNA Purification Kit (Thermo Fisher Scien-

25

tific Inc., США). Рівень транскриптів нормалізували за GAPDH і аналізували за методом 2^-ΔΔCT. Статистичний аналіз виконували у середовищі R (v. 4.0) з використанням тесту Шапіро–Вілка, тесту Левеня, однофакторного дисперсійного аналізу з поправкою Брауна–Форсайта та пост-хок тесту Геймса–Гоуелла.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Основна група включала 11 пацієнток із ПТО і клініко-анамнестичними стигмами СНДСТ (високе піднебіння, патологія прикусу, пародонтоз, пролапс мітрального клапана, варикозна хвороба нижніх кінцівок, сколіоз, плоскостопість, гіпермобільність суглобів, міопія) та низкою фенотипових ознак (коротка шия, астенічна статура, знижена еластичність шкіри, стриї, веснянки, руде волосся). Групу порівняння склали 7 жінок із ПТО без СНДСТ. Аналіз показав достовірне зниження рівнів мРНК генів у пацієнток із ПТО та СНДСТ: COL1A1 становив у середньому 0,66 проти 1,81 у групі порівняння (p=0,044), Fibronectin — 1,51 проти 3,09 (p=0,047), Elastin — 3,17 проти 6,69 (p=0,04), LOX — 10,46 проти 18,35 (p=0,035). Водночас рівень експресії TGF-β1 практично не відрізнявся між групами (1,19 проти 1,21).

ВИСНОВКИ.

Отримані дані свідчать, що у жінок із ПТО на тлі СНДСТ спостерігається значно нижча експресія генів структурних білків позаклітинного матриксу (COL1A1, Fibronectin, Elastin) і регуляторного ферменту LOX порівняно з пацієнтками без дисплазії сполучної тканини. Це підкреслює роль генетично детермінованого патологічного ремоделювання сполучної тканини в етіології пролапсу тазових органів. Виявлення клінічних ознак СНДСТ може бути важливим предиктором розвитку ПТО.