РОЗГЛЯД НОВИХ ПІДХОДІВ ДО ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ЖІНОЧОГО БЕЗПЛІДДЯ
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Узагальнення сучасних і перспективних методів діагностики та лікування жіночого безпліддя, а також визначення можливостей їх інтеграції у клінічну практику в Україні.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Проведено аналіз міжнародних настанов (ESHRE, ASRM, ВООЗ), систематичних оглядів і метааналізів за останні 5 років, а також вітчизняних публікацій, що стосуються проблеми безпліддя.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Діагностика. Одним із ключових напрямів є оцінка оваріального резерву. Найбільш інформативним біомаркером визнано антимюллерів гормон (АМГ). Генетичні дослідження набувають дедалі більшого значення: виявлення мутацій у генах FMR1, FOXL2, GDF9 пов’язують із передчасним виснаженням оваріального резерву. Метагеномний аналіз мікробіому ендометрію також дозволяє оцінити його рецептивність та прогнозувати імплантаційний потен- ціал ембріонів.
Сучасні тести дозволяють визначити індивідуальне вікно імплантації, що підвищує шанси на успіх ДРТ. ERA (Endometrial Receptivity Array): аналіз експресії понад 200 генів ендометрію для точного визначення дня, коли він найбільш готовий до імплантації. beREADY: молекулярний тест на основі qPCR, оптимізований для швидкої та менш затратної оцінки рецептивності. ReceptivaDx: виявлення запальних маркерів (BCL6), що можуть свідчити про наявність ендометріозу та зниженої рецептивності ендометрію.
Лікування. Персоналізовані протоколи стимуляції яєчників із використан- ням гонадотропінів різної дії, антагоністів GnRH та ад’ювантних засобів (L-аргінін, мелатонін, DHEA) дозволяють підвищити ефективність програм ЕКЗ у жінок зі зниженим оваріальним резервом.
PRP-терапія (внутрішньооваріальне введення тромбоцитарної плазми) показала перспективні результати у відновленні оваріальної функції та покращенні ендометріальної рецептивності. Імунотерапія (використання імуноглобулінів, корекція NK-клітинної активності) розглядається при аутоімунних формах безпліддя.
Новітні методи лікування (IVM – in vitro maturation): короткі протоколи стимуляції (3 дні), отримання незрілих ооцитів і їх дозрівання поза межами організму.
ДРТ (мітохондріальне донорство): створення ембріону від трьох осіб шляхом переносу веретена поділу – інноваційна методика запобігання передачі мітохондріальних захворювань.
Інноваційні напрями. Суттєвим проривом стало застосування штучного інтелекту для аналізу ембріонів. Алгоритми машинного навчання дозволяють прогнозувати ймовірність імплантації з точністю, вищою за оцінку ембріологів. Біоінженерні підходи (створення біоактивних матриксів для культивації ембріонів, розробка штучного ендометрію) відкривають нові горизонти у лікуванні складних форм безпліддя.
ВИСНОВКИ.
Сучасні підходи до діагностики та лікування безпліддя передбачають комплексну інтеграцію генетичних, епігенетичних, імунологічних та біотех- нологічних методів. Персоналізована медицина дозволяє підвищити ефективність програм допоміжних репродуктивних технологій. Впровадження штучного інтелекту та клітинних технологій у практику репродуктивної медицини має значний потенціал і потребує подальших досліджень.
Узагальнення сучасних і перспективних методів діагностики та лікування жіночого безпліддя, а також визначення можливостей їх інтеграції у клінічну практику в Україні.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Проведено аналіз міжнародних настанов (ESHRE, ASRM, ВООЗ), систематичних оглядів і метааналізів за останні 5 років, а також вітчизняних публікацій, що стосуються проблеми безпліддя.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Діагностика. Одним із ключових напрямів є оцінка оваріального резерву. Найбільш інформативним біомаркером визнано антимюллерів гормон (АМГ). Генетичні дослідження набувають дедалі більшого значення: виявлення мутацій у генах FMR1, FOXL2, GDF9 пов’язують із передчасним виснаженням оваріального резерву. Метагеномний аналіз мікробіому ендометрію також дозволяє оцінити його рецептивність та прогнозувати імплантаційний потен- ціал ембріонів.
Сучасні тести дозволяють визначити індивідуальне вікно імплантації, що підвищує шанси на успіх ДРТ. ERA (Endometrial Receptivity Array): аналіз експресії понад 200 генів ендометрію для точного визначення дня, коли він найбільш готовий до імплантації. beREADY: молекулярний тест на основі qPCR, оптимізований для швидкої та менш затратної оцінки рецептивності. ReceptivaDx: виявлення запальних маркерів (BCL6), що можуть свідчити про наявність ендометріозу та зниженої рецептивності ендометрію.
Лікування. Персоналізовані протоколи стимуляції яєчників із використан- ням гонадотропінів різної дії, антагоністів GnRH та ад’ювантних засобів (L-аргінін, мелатонін, DHEA) дозволяють підвищити ефективність програм ЕКЗ у жінок зі зниженим оваріальним резервом.
PRP-терапія (внутрішньооваріальне введення тромбоцитарної плазми) показала перспективні результати у відновленні оваріальної функції та покращенні ендометріальної рецептивності. Імунотерапія (використання імуноглобулінів, корекція NK-клітинної активності) розглядається при аутоімунних формах безпліддя.
Новітні методи лікування (IVM – in vitro maturation): короткі протоколи стимуляції (3 дні), отримання незрілих ооцитів і їх дозрівання поза межами організму.
ДРТ (мітохондріальне донорство): створення ембріону від трьох осіб шляхом переносу веретена поділу – інноваційна методика запобігання передачі мітохондріальних захворювань.
Інноваційні напрями. Суттєвим проривом стало застосування штучного інтелекту для аналізу ембріонів. Алгоритми машинного навчання дозволяють прогнозувати ймовірність імплантації з точністю, вищою за оцінку ембріологів. Біоінженерні підходи (створення біоактивних матриксів для культивації ембріонів, розробка штучного ендометрію) відкривають нові горизонти у лікуванні складних форм безпліддя.
ВИСНОВКИ.
Сучасні підходи до діагностики та лікування безпліддя передбачають комплексну інтеграцію генетичних, епігенетичних, імунологічних та біотех- нологічних методів. Персоналізована медицина дозволяє підвищити ефективність програм допоміжних репродуктивних технологій. Впровадження штучного інтелекту та клітинних технологій у практику репродуктивної медицини має значний потенціал і потребує подальших досліджень.
