ХРОНІЧНИЙ СТРЕС ЯК ЧИННИК РОЗЛАДІВ МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛУ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
ВСТУП.
Дослідження було оцінити особливості менструального циклу у дівчаток- підлітків на тлі хронічного психоемоційного стресу.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Оцінити ефективність комбінованого підходу, що включає прегравідарну антиоксидантну та вітамінотерапію разом із склеротерапією ендометріоїдних кіст яєчників, на зміни гормонального профілю.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
у дослідженні взяли участь 142 дівчаток-підлітків віком від 12 до 17 років, середній вік менархе яких становив 12,6±1,1 років. З них сформовано дві групи: основна група (n=72) – підлітки з високим рівнем стресового навантаження (за шкалами Спілбергера–Ханіна та PHQ-9); контрольна група (n=70) – підлітки без ознак хронічного стресу.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
У контрольній групі регулярний менструальний цикл відзначався у 71% дівчат, тоді як серед учасниць з високим рівнем стресу – лише у 37% (p<0,01). У 45% дівчат основної групи спостерігалися часті затримки менструацій понад 35 днів. У 58% дівчат із хронічним стресом менструація тривала понад 7 днів (гіперменорея), тоді як у контрольній групі цей показник становив 23%. Ознаки олігоменореї виявлені у 28% дівчат основної групи проти 11% у контрольній. Вторинна аменорея зафіксована у 9% випадків у групі стресу, тоді як у контрольній групі – у 1% (p<0,05). У 64% підлітків, які перебували в умовах хронічного стресу, відзначалися виражені больові відчуття під час менструацій, що супроводжувалися слабкістю, нудотою, зниженням працездатності. У контрольній групі частота дисменореї становила 38%.
72% дівчат основної групи повідомляли про зміни настрою, підвищену дратівливість та плаксивість у передменструальний період, тоді як у контроль- ній – лише 34%. Симптоми інсомнії виявлені у 41% дівчат з хронічним стресом проти 19% у контрольній групі.
У підлітків основної групи відзначалося: підвищення рівня кортизолу на 32% (p<0,05), зниження співвідношення ЛГ/ФСГ, що свідчило про зниження частоти овуляторних циклів, тенденція до гіперпролактинемії (у 14% випадків), що додатково впливала на затримку або відсутність менструацій.
Окрім гінекологічних симптомів, 39% дівчат основної групи відзначали головний біль та коливання артеріального тиску під час менструації, у 27% спостерігалися розлади травлення (запори або діарея).
За шкалою WHOQOL-BREF середній показник фізичного та психо- емоційного благополуччя в основній групі був на 21% нижчим, ніж у контрольній.
ВИСНОВКИ.
Результати демонструють, що хронічний стрес істотно впливає на всі компоненти менструальної функції підлітків – від регулярності та тривалості циклу до гормонального профілю та якості життя. Хронічний стрес у підлітковому віці асоціюється з високою частотою порушень менструального циклу (аменорея, олігоменорея, дисменорея). Найбільш значущі відмінності виявлено у тривалості становлення регулярного циклу та частоті анову- ляторних циклів.
Дослідження було оцінити особливості менструального циклу у дівчаток- підлітків на тлі хронічного психоемоційного стресу.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Оцінити ефективність комбінованого підходу, що включає прегравідарну антиоксидантну та вітамінотерапію разом із склеротерапією ендометріоїдних кіст яєчників, на зміни гормонального профілю.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
у дослідженні взяли участь 142 дівчаток-підлітків віком від 12 до 17 років, середній вік менархе яких становив 12,6±1,1 років. З них сформовано дві групи: основна група (n=72) – підлітки з високим рівнем стресового навантаження (за шкалами Спілбергера–Ханіна та PHQ-9); контрольна група (n=70) – підлітки без ознак хронічного стресу.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
У контрольній групі регулярний менструальний цикл відзначався у 71% дівчат, тоді як серед учасниць з високим рівнем стресу – лише у 37% (p<0,01). У 45% дівчат основної групи спостерігалися часті затримки менструацій понад 35 днів. У 58% дівчат із хронічним стресом менструація тривала понад 7 днів (гіперменорея), тоді як у контрольній групі цей показник становив 23%. Ознаки олігоменореї виявлені у 28% дівчат основної групи проти 11% у контрольній. Вторинна аменорея зафіксована у 9% випадків у групі стресу, тоді як у контрольній групі – у 1% (p<0,05). У 64% підлітків, які перебували в умовах хронічного стресу, відзначалися виражені больові відчуття під час менструацій, що супроводжувалися слабкістю, нудотою, зниженням працездатності. У контрольній групі частота дисменореї становила 38%.
72% дівчат основної групи повідомляли про зміни настрою, підвищену дратівливість та плаксивість у передменструальний період, тоді як у контроль- ній – лише 34%. Симптоми інсомнії виявлені у 41% дівчат з хронічним стресом проти 19% у контрольній групі.
У підлітків основної групи відзначалося: підвищення рівня кортизолу на 32% (p<0,05), зниження співвідношення ЛГ/ФСГ, що свідчило про зниження частоти овуляторних циклів, тенденція до гіперпролактинемії (у 14% випадків), що додатково впливала на затримку або відсутність менструацій.
Окрім гінекологічних симптомів, 39% дівчат основної групи відзначали головний біль та коливання артеріального тиску під час менструації, у 27% спостерігалися розлади травлення (запори або діарея).
За шкалою WHOQOL-BREF середній показник фізичного та психо- емоційного благополуччя в основній групі був на 21% нижчим, ніж у контрольній.
ВИСНОВКИ.
Результати демонструють, що хронічний стрес істотно впливає на всі компоненти менструальної функції підлітків – від регулярності та тривалості циклу до гормонального профілю та якості життя. Хронічний стрес у підлітковому віці асоціюється з високою частотою порушень менструального циклу (аменорея, олігоменорея, дисменорея). Найбільш значущі відмінності виявлено у тривалості становлення регулярного циклу та частоті анову- ляторних циклів.
