ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ ТА ПОЛОГІВ У ЖІНОК З ПСИХІЧНИМИ РОЗЛАДАМИ
За даними всесвітньої організації охорони здоров’я 10–16% вагітних і 13– 20% жінок в післяпологовому періоді у всьому світі страждають психічними розладами. Згідно з March of Dimes, у жінок з психічними розладами під час вагітності частіше відбувається їх загострення.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Проаналізувати наслідки вагітності та пологів у жінок з психічними розладами та порівняти їх з наслідками у психічно здорових вагітних.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Для вирішення поставленої мети проаналізовано перебіг вагітності та пологів в 53 жінок з психічними розладами, які склали 1 групу та в 50 психічно здорових жінок, які увійшли у 2 групу.
Групу з психічними розладами (згідно МКХ–10) склали вагітні з шизофренією, шизотипові стани та маячні розлади (F20–F29); розлади настрою (афективні розлади) (F30–F39); невротичні розлади, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади (F40–F48); легка розумова відсталість (F70–79).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
При порівнянні вагітних двох груп за віком, паритетом та репродуктивними втратами в анамнезі не виявлено достовірної різниці.
13Жінки з психічними розладами достовірно частіше у порівнянні зі здоровими вагітними були одинокими (60,6% проти 25,0%), мали соматичні захворювання (86,7% проти 50,0%) і палили під час вагітності (37,7% проти 10,0%).
Вагітні з психічними розладами частіше не стояли на обліку по вагітності (22,6%), нерегулярно відвідували лікаря (45,3%) і мали вищі показники частоти госпіталізаціїпід час вагітності (52.8%), особливо це було характерно серед вагітних з шизофренією, шизотиповими станами та маячними розладами, у порівнянні з психічно здоровими вагітними, відповідно 4.0%, 16.0% і 30.0%.
Найбільш характерними ускладненнями перебігу вагітності для жінок з психічними розладами були блювання вагітних (15.6% проти 10,0% у 2 групі), загроза переривання вагітності (28.3% проти 8.0%) та передчасні пологи (22.6% проти 6.0%) і гіпертензивні розлади вагітних (11.3% проти 8,0%). Виникненню гіпертензивних розладів в більшості випадків передували зміни функціонального стану центральної нервової системи у вигляді невротичних розладів. Крім того, у жінок з порушенням кровотоку в системі «мати- плацента-плід» (13.2%) та затримка росту плода чи малий плід до терміну гестації (17,0%) у порівнянні з вагітними 2 групи, (відповідно 6.0% та 12,%). Клінічна картина психічних розладів під час вагітності також змінювалась. Вагітні, які поступали на стаціонарне лікування, мали невротичні особистості. Клінічні прояви невротичних розладів у таких вагітних . як правило, були у вигляді неврастенічного, істеричного та депресивно-фобічного синдромів.
У жінок з психічними розладами у 79,0% відбулися вагінальні пологи та 21,0% – були розродженні шляхом операції кесарів розтин, тоді як в групі психологічно здорових жінок аналогічні показники склали відповідно 86,0% та 14,0%. Слід зазначити, що частота передчасних пологів в 1 групі (28,3%) була достовірно вищою порівняно з 2 групою (14,0). Окрім того, передчасні пологи були характерні для вагітних саме із шизофренією та параноїдальним синдромом. З метою знеболення пологів вагітним 1 групи у 15.0% застосовували епідуральну анестезію проти 10,0% у 2 групі.
Характерними особливостями перебігу пологів у жінок з нестабільним психоемоційним статусом були: несвоєчасне вилиття навколоплідних вод (20,5%), первинна та вторинна слабкість пологової діяльності (15,0), розриви шийки матки (32,7%) та промежини (24,0).
ВИСНОВКИ.
Вагітні з психічними розладами мали частіше ускладнений перебіг вагітності та пологів, відповідно частіше потребували надання медичної допомоги. Пологи у жінок з психічними розладами частіше завершувались шляхом операції кесарів розтин, ніж у психічно здорових жінок.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ.
Проаналізувати наслідки вагітності та пологів у жінок з психічними розладами та порівняти їх з наслідками у психічно здорових вагітних.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Для вирішення поставленої мети проаналізовано перебіг вагітності та пологів в 53 жінок з психічними розладами, які склали 1 групу та в 50 психічно здорових жінок, які увійшли у 2 групу.
Групу з психічними розладами (згідно МКХ–10) склали вагітні з шизофренією, шизотипові стани та маячні розлади (F20–F29); розлади настрою (афективні розлади) (F30–F39); невротичні розлади, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади (F40–F48); легка розумова відсталість (F70–79).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
При порівнянні вагітних двох груп за віком, паритетом та репродуктивними втратами в анамнезі не виявлено достовірної різниці.
13Жінки з психічними розладами достовірно частіше у порівнянні зі здоровими вагітними були одинокими (60,6% проти 25,0%), мали соматичні захворювання (86,7% проти 50,0%) і палили під час вагітності (37,7% проти 10,0%).
Вагітні з психічними розладами частіше не стояли на обліку по вагітності (22,6%), нерегулярно відвідували лікаря (45,3%) і мали вищі показники частоти госпіталізаціїпід час вагітності (52.8%), особливо це було характерно серед вагітних з шизофренією, шизотиповими станами та маячними розладами, у порівнянні з психічно здоровими вагітними, відповідно 4.0%, 16.0% і 30.0%.
Найбільш характерними ускладненнями перебігу вагітності для жінок з психічними розладами були блювання вагітних (15.6% проти 10,0% у 2 групі), загроза переривання вагітності (28.3% проти 8.0%) та передчасні пологи (22.6% проти 6.0%) і гіпертензивні розлади вагітних (11.3% проти 8,0%). Виникненню гіпертензивних розладів в більшості випадків передували зміни функціонального стану центральної нервової системи у вигляді невротичних розладів. Крім того, у жінок з порушенням кровотоку в системі «мати- плацента-плід» (13.2%) та затримка росту плода чи малий плід до терміну гестації (17,0%) у порівнянні з вагітними 2 групи, (відповідно 6.0% та 12,%). Клінічна картина психічних розладів під час вагітності також змінювалась. Вагітні, які поступали на стаціонарне лікування, мали невротичні особистості. Клінічні прояви невротичних розладів у таких вагітних . як правило, були у вигляді неврастенічного, істеричного та депресивно-фобічного синдромів.
У жінок з психічними розладами у 79,0% відбулися вагінальні пологи та 21,0% – були розродженні шляхом операції кесарів розтин, тоді як в групі психологічно здорових жінок аналогічні показники склали відповідно 86,0% та 14,0%. Слід зазначити, що частота передчасних пологів в 1 групі (28,3%) була достовірно вищою порівняно з 2 групою (14,0). Окрім того, передчасні пологи були характерні для вагітних саме із шизофренією та параноїдальним синдромом. З метою знеболення пологів вагітним 1 групи у 15.0% застосовували епідуральну анестезію проти 10,0% у 2 групі.
Характерними особливостями перебігу пологів у жінок з нестабільним психоемоційним статусом були: несвоєчасне вилиття навколоплідних вод (20,5%), первинна та вторинна слабкість пологової діяльності (15,0), розриви шийки матки (32,7%) та промежини (24,0).
ВИСНОВКИ.
Вагітні з психічними розладами мали частіше ускладнений перебіг вагітності та пологів, відповідно частіше потребували надання медичної допомоги. Пологи у жінок з психічними розладами частіше завершувались шляхом операції кесарів розтин, ніж у психічно здорових жінок.
